ПОНЯТТЯ ТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА БІОМАТЕРІАЛУ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.3.5Ключові слова:
об’єкти цивільних прав, біомедичні технології, біоматеріали, анатомічні матеріали людини, немайнове благо.Анотація
У статті досліджується правова природа біологічного матеріалу, що був відділений від тіла людини, як об’єкта цивільних прав. Наголошується на нетотожності понять «біоматеріал» та «анатомічний матеріал», оскільки перше поняття поглинає друге. Обґрунтовується, що біоматеріал людини включає в себе анатомічний матеріал, вилучений з організму людини шляхом оперативного чи іншого медичного втручання з донорською метою, відновлюваний біоматеріал, який походить від тіла людини, відрізняється від органів і тканин (біологічні рідини, секрети, продукти життєдіяльності, фізіологічні виділення тощо) та який вилучається з тіла людини без донорської мети або відділяється самостійно, а також біоматеріал, створений поза людським організмом із клітин людини (кріоконсервовані ембріони in vitro, біопрінтні органи й тканини). Аналізуються доктринальні підходи до визначення місця анатомічних матеріалів у системі об’єктів цивільних прав як серед прихильників, так і серед противників уречевлення частин людського організму. Робиться висновок про те, що анатомічний матеріал людини як фізична субстанція, яка не має грошового еквіваленту та має корисну терапевтичну й наукову цінність, є матеріальним немайновим благом. Досліджується правова природа анатомічних матеріалів людини, видалених з організму пацієнта за медичними показаннями без донорської мети. Обґрунтовується, що їх правовий режим залежить від визначення пацієнтом подальшої долі цих анатомічних матеріалів. У разі надання дозволу на їх використання для трансплантації чи виготовлення біоімплантатів вони набувають статус матеріального немайнового блага. Якщо такий дозвіл не надається, видалений анатомічний матеріал трансформується в медичні відходи, а отже, набуває статус речі. Аналізується правова природа біологічних матеріалів, відмінних від органів і тканин, що відділяються з організму людини без донорської мети, у результаті чого робиться висновок про віднесення такого біоматеріалу до не обмежених в обороті речей, які є носіями інформації про людину, її генетичний код та стан здоров’я. Також у статті досліджуються біоматеріали, які ніколи не були частиною людського тіла, оскільки були штучно створені поза людським організмом, але з клітин людини.
Посилання
Шурко Н.О. Фракціонування плазми крові: класичні та хроматографічні методи отримання фактора VIII згортання крові. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2016. Вип. 73. С. 347–351.
Романюк О.Н., Чорний В.М. Особливості технологій 3D-біопрінтінгу. Інформатика, математика, автоматика : матеріали та програма науково-технічної конференції, м. Суми, 18–22 квітня 2016 р. / відп. за вип. С.І. Проценко. Суми : СумДУ, 2016. С. 74.
Сікора В.Є. Міжнародно-правовий досвід запровадження 3D-біопрінтингу в Україні як способу для реалізації права на здоров’я. Матеріали Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт 2017–2018. Одеса, 2018. 27 с.
Булеца С.Б. Анатомічні матеріали як об’єкти цивільних прав. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2021. Вип. 68. С. 47–51.
Коробцова Н.В. Правовий статус біоматеріалу людини. Проблеми законності. 2022. Вип. 156. С. 28–39.
Серебрякова А.А., Ворюшин М.С. Государственно-правовое регулирование использования органов и тканей человека как особых объектов гражданского права в целях трансплантации (компаративистское исследование). Медицинское право. 2012. № 2. С. 38.
Пташник І.Р. Цивільно-правове регулювання трансплантації в Україні : дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2016. 211 с.
Ромовська З.В. Українське цивільне право. Загальна частина: академічний курс : підручник. Київ : Дакор, 2013. 670 с.
Васильев Г.С. Человеческий биоматериал как объект права. Правоведение. 2018. Вып. 62. № 2. С. 308–361.
Квіт Н.М. Біологічний матеріал як об’єкт цивільних правовідносин щодо створення та використання біобанків в Україні. Форум права. 2019. № 3(56). С. 48–57.
Скрипник В.Л. Донорські органи як об’єкти цивільних правовідносин. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 5. С. 62–67. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/5/13. pdf.
Шишка О.Р. Правовий режим анатомічних матеріалів людини: деякі напрямки рекодифікації цивільного законодавства України. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 10 грудня 2019 р. Харків, 2019. С. 66–73.
Спасибо-Фатєєва І.В. Види об’єктів цивільних прав. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. С. 13–18.
Актуальні проблеми приватного права України: збірник статей до ювілею доктора юридичних наук, професора Наталії Семенівни Кузнєцової / відп. ред. : Р.А. Майданик, О.В. Кохановська. Київ : ПрАТ «Юридична практика», 2014. 564 с.
Сліпченко С.О. Місце об’єктів особистих немайнових правовідносин у системі об’єктів цивільного права. Право і суспільство. 2013. № 6-2. С. 87–92.
McHale J. Waste, Ownership and Bodily Products. Health Care Analyses. 2000. № 8. P. 123–135.
Moor v. Regents of The University of California. URL: https://www.casebriefs.com/blog/ law/property/property-law-keyed-to-cribbet/non-traditional-objects-and-classifications-of-property/ moore-v-regents-of-the-university-of-california-2/ (дата звернення: 25.06.2022).
Venner v. State of Maryland. URL: https://law.justia.com/cases/maryland/court-of-special- appeals/1976/166-september-term-1975-0.html (дата звернення: 27.06.2022).
Іллющенкова К.О. Юридичні аспекти донорства грудного молока. Право і суспільство. 2016. № 4. С. 28–35.
Крушельницька Г.Л. Кріоконсервовані ембріони in vitro як об’єкти цивільних прав. Часопис цивілістики. 2020. Вип. 37. С. 36–41.
Galetti P.M. Protheses and artificial organs in The Biomedical Engineering Handbook / ed. by J.D. Bronzino. Boca Raton : CRC Press, 1995. 1836 p.
Самодурова С.С. Биопринтные органы и ткани человека как объекты гражданского оборота. Вопросы российской юстиции. 2020. № 8. С. 293–301.
Иванкович А.Д., Семёнова Т.В. Биопринтинг: правовое регулирование. Вестник Полоцкого государственного университета. Серия D «Экономические и юридические науки». 2022. № 1(5). С. 76–82.