THE CONCEPT AND CIVIL LAW NATURE OF HUMAN BIOMATERIAL

Authors

  • Hanna Krushelnytska

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2022.3.5

Keywords:

objects of civil rights, biomedical technologies, biomaterials, human anatomical materials, intangible good.

Abstract

The article examines the legal nature of biological material separated from the human body as an object of civil rights. The non-identity of the concepts of “biomaterial” and “anatomical material” is noted, since the first concept absorbs the second. It is substantiated that human biomaterial includes anatomical material extracted from the human body by surgical or other medical intervention with a donor purpose, renewable biomaterial that comes from the human body, other than organs and tissues (biological fluids, secrets, waste products, physiological secretions etc.), which is extracted from the human body without a donor purpose or separated independently, as well as biomaterial created outside the human body from human cells (cryopreserved embryos in vitro, bioprinted organs and tissues). Doctrinal approaches to determining the place of anatomical materials in the system of objects of civil rights are analyzed both among supporters and opponents of the reification of parts of the human body. It is concluded that the human anatomical material as a physical substance that does not have a monetary equivalent and has a useful therapeutic and scientific value is a material nonproperty good. The legal nature of human anatomical materials removed from the patient’s body for medical reasons without a donor purpose is being investigated. It is substantiated that their legal regime depends on the patient’s determination of the further fate of these anatomical materials. In the case of granting permission for their use for transplantation or the manufacture of bioimplants, they acquire the status of a material non-property benefit. If such permission is not granted, then the removed anatomical material is transformed into medical waste, therefore, it acquires the status of a thing. The legal nature of biological materials other than organs and tissues that are separated from the human body without a donor purpose is analyzed, as a result of which it is concluded that such biomaterial is classified as an unrestricted thing in circulation that is carriers of information about a person, his genetic code and state of health. The article also explores biomaterials that have never been part of the human body, since they were artificially created outside the human body, but from human cells.

References

Шурко Н.О. Фракціонування плазми крові: класичні та хроматографічні методи отримання фактора VIII згортання крові. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічна». 2016. Вип. 73. С. 347–351.

Романюк О.Н., Чорний В.М. Особливості технологій 3D-біопрінтінгу. Інформатика, математика, автоматика : матеріали та програма науково-технічної конференції, м. Суми, 18–22 квітня 2016 р. / відп. за вип. С.І. Проценко. Суми : СумДУ, 2016. С. 74.

Сікора В.Є. Міжнародно-правовий досвід запровадження 3D-біопрінтингу в Україні як способу для реалізації права на здоров’я. Матеріали Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт 2017–2018. Одеса, 2018. 27 с.

Булеца С.Б. Анатомічні матеріали як об’єкти цивільних прав. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2021. Вип. 68. С. 47–51.

Коробцова Н.В. Правовий статус біоматеріалу людини. Проблеми законності. 2022. Вип. 156. С. 28–39.

Серебрякова А.А., Ворюшин М.С. Государственно-правовое регулирование использования органов и тканей человека как особых объектов гражданского права в целях трансплантации (компаративистское исследование). Медицинское право. 2012. № 2. С. 38.

Пташник І.Р. Цивільно-правове регулювання трансплантації в Україні : дис. … канд. юрид. наук. Київ, 2016. 211 с.

Ромовська З.В. Українське цивільне право. Загальна частина: академічний курс : підручник. Київ : Дакор, 2013. 670 с.

Васильев Г.С. Человеческий биоматериал как объект права. Правоведение. 2018. Вып. 62. № 2. С. 308–361.

Квіт Н.М. Біологічний матеріал як об’єкт цивільних правовідносин щодо створення та використання біобанків в Україні. Форум права. 2019. № 3(56). С. 48–57.

Скрипник В.Л. Донорські органи як об’єкти цивільних правовідносин. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 5. С. 62–67. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/5/13. pdf.

Шишка О.Р. Правовий режим анатомічних матеріалів людини: деякі напрямки рекодифікації цивільного законодавства України. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 10 грудня 2019 р. Харків, 2019. С. 66–73.

Спасибо-Фатєєва І.В. Види об’єктів цивільних прав. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. С. 13–18.

Актуальні проблеми приватного права України: збірник статей до ювілею доктора юридичних наук, професора Наталії Семенівни Кузнєцової / відп. ред. : Р.А. Майданик, О.В. Кохановська. Київ : ПрАТ «Юридична практика», 2014. 564 с.

Сліпченко С.О. Місце об’єктів особистих немайнових правовідносин у системі об’єктів цивільного права. Право і суспільство. 2013. № 6-2. С. 87–92.

McHale J. Waste, Ownership and Bodily Products. Health Care Analyses. 2000. № 8. P. 123–135.

Moor v. Regents of The University of California. URL: https://www.casebriefs.com/blog/ law/property/property-law-keyed-to-cribbet/non-traditional-objects-and-classifications-of-property/ moore-v-regents-of-the-university-of-california-2/ (дата звернення: 25.06.2022).

Venner v. State of Maryland. URL: https://law.justia.com/cases/maryland/court-of-special- appeals/1976/166-september-term-1975-0.html (дата звернення: 27.06.2022).

Іллющенкова К.О. Юридичні аспекти донорства грудного молока. Право і суспільство. 2016. № 4. С. 28–35.

Крушельницька Г.Л. Кріоконсервовані ембріони in vitro як об’єкти цивільних прав. Часопис цивілістики. 2020. Вип. 37. С. 36–41.

Galetti P.M. Protheses and artificial organs in The Biomedical Engineering Handbook / ed. by J.D. Bronzino. Boca Raton : CRC Press, 1995. 1836 p.

Самодурова С.С. Биопринтные органы и ткани человека как объекты гражданского оборота. Вопросы российской юстиции. 2020. № 8. С. 293–301.

Иванкович А.Д., Семёнова Т.В. Биопринтинг: правовое регулирование. Вестник Полоцкого государственного университета. Серия D «Экономические и юридические науки». 2022. № 1(5). С. 76–82.

Published

2022-09-15

Issue

Section

TOPICAL ISSUES OF PRIVATE LAW