ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО СТРОКУ ЯК СУТНІСНОГО СКЛАДНИКА ЗМІСТУ СУБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА

Анотація

Стаття присвячена науковому дослідженню актуального питання ролі і значення цивільно-правових строків для виникнення та руху правовідношення і дієвості його головного елемента – суб’єктивного права носія. У роботі обстоюється позиція, за якою строки не можна зводити до банального призначення як юридичних фактів, тобто зовнішніх чинників, що надають поштовх для виникнення, зміни або припинення певного правового статусу. Доводиться, що темпоральні характеристики мають неабияке значення для самої реалізації закладених у суб’єктивному праві повноважень. Вони виступають складовою частиною правовідносин і обов’язково притаманні будь-якому суб’єктивному праву, тож строк є його внутрішнім виміром і становить невід’ємний складник змісту права. Підкреслюється, що конкретне правовідношення виникає або припиняється не тому, що в законі є норма, в якій йдеться про початок чи закінчення строку, а тому, що в особи через певні обставини матеріального світу виникла або перестала існувати якась матеріальна потреба. Інакше кажучи, темпоральний прояв не можна вважати юридичним фактом у класичному розумінні останнього, навпаки, сам строк є продуктом впливу тих обставин, з якими закон пов’язує виникнення юридичних наслідків. Дійсно, встановлення строку забезпечує конкретність обсягів матеріального повноваження, визначає початок та закінчення певної дії і у такий спосіб впливає на характер суб’єктивного права. При цьому сплив строку настає внаслідок задіяння диспозиції з появою вказаних у гіпотезі правової норми чинників. Початок чи закінчення строку настають у результаті, як правило, конкретних дій. Скажімо, це може бути укладення договору. Саме договір із встановленням меж права особи і кореспондуючого йому обов’язку за обсягом, якістю та часом існування є тим юридичним фактом, що породжує право сторони правовідношення. Своєю чергою вказані юридичні факти-поштовхи є необхідними та зумовленими законом юридичними підставами, котрі привели в дію або припинили саме право разом з його внутрішньою властивістю – тривалістю. Пропонується внести певні коригування до чинного законодавства у досліджуваній царині, аби досягти визначеності у цьому питанні.