ЩОДО ПИТАННЯ СТОСОВНО ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУТУ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ В КОНТЕКСТІ РЕКОДИФІКАЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

Стаття присвячена виявленню основних напрямів удосконалення інституту спадкового договору в цивільному законодавстві України. Підкреслюється, що норми, які регулюють спадковий договір і структурно розміщені в главі 90 Цивільного кодексу України, охоплюють інститут зобов’язального, а не спадкового права. Спадковий договір – це договір на випадок смерті, а не договір про спадкування. Наголошено, що концепція Цивільного кодексу України не дає змоги розглядати такий договір як вид спадкування поряд зі спадкуванням за запо- вітом і спадкуванням за законом. Обґрунтовано, що за своєю юридичною характеристикою спадковий договір є одностороннім, консенсуальним і відплатним. Досліджуваний інститут потребує оновлення з урахуванням розпочатого процесу рекодифікації цивільного законо- давства України. Зокрема, доцільно закріпити в Цивільному кодексі України застережен- ня про можливість розірвання спадкового договору судом на вимогу особи, яка контролює виконання спадкового договору, а також на вимогу спадкоємців відчужувача в разі умис- ного вбивства відчужувача набувачем. Додатково варто встановити базове повноваження особи, яка контролює виконання спадкового договору, щодо звернення до суду з позовом про зобов’язання набувача вчинити певні дії, визначені спадковим договором, після смерті відчужувача. Крім того, з метою забезпечення належного виконання спадкового договору в законі важливо закріпити застереження, що повноваження контролюючої особи встанов- люються договором. Удосконалення інституту спадкового договору в процесі рекодифікації цивільного законодавства України значно розширить застосування цього механізму розпо- рядження майном фізичної особи на випадок її смерті.