ОКРЕМІ АСПЕКТИ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН У ТОВАРИСТВАХ З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Анотація

Метою статті є виявлення недоліків правового регулювання корпоративних правовідносин у товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю і висвітлення власних пропозицій щодо їх подолання (усунення). У статті підтримується позиція щодо розуміння під корпоративними правовідносинами відносини членства в юридичній особі, незалежно від мети здійснення її діяльності, змістом яких є членські (корпоративні) права та обов’язки. Автором визначено, що чинним законодавством передбачено можливість встановлення в статуті права на внесення додаткових вкладів під час збільшення статутного капіталу лише певним учасникам товариства. Така модель правового регулювання дозволяє внести подібне положення до статуту трьома-чвертями голосів, з огляду на що, створює передумови для зловживання суб’єктивними правами на шкоду міноритарним учасникам товариств. Відповідно, запропоновано обумовити внесення до статуту положення щодо надання права на внесення додаткових вкладів лише певними учасниками необхідністю прийняття одностайного рішення загальними зборами. Зроблено висновок, що підхід, за яким інститут правочинів із заінтересованістю та процедура погодження таких правочинів застосовується лише за умови прийняття одностайного рішення загальними зборами про внесення відповідного положення в статуті є недосконалим. Недобросовісні учасники товариства не позбавляються права голосу та мають можливість перешкодити встановленню процедури погодження правочинів із заінтересованістю, що не дозволяє досягнути мети існування цього інституту в межах товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Підкреслено, що в національному законодавстві існує невизначеність щодо можливості встановлення вимоги дотримання кворуму в статуті товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю. Аналіз судової практики щодо даного питання дозволив стверджувати, що, попри відсутність прямої заборони, чинне законодавство встановлює чіткі вимоги, з дотриманням яких пов’язується прийняття рішень загальними зборами з тих чи інших питань порядку денного. При цьому, чинне законодавство не передбачає можливості визначити умови прийняття рішень загальних зборів у інший спосіб, окрім як змінити необхідну кількість голосів для прийняття рішень з питань порядку денного, щодо яких не встановлена вимога одностайного голосування.