СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ПРАВОВА ПОСЛУГА» ТА «ПРАВОВА ДОПОМОГА» В КОНТЕКСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН

Анотація

У статті досліджено дискусійні питання співвідношення понять «правова послуга» та «правова допомога» у контексті цивільно-правового регулювання договірних відносин. Зокрема, на підставі аналізу низки нормативно-правових актів у сфері надання правових послуг та правової допомоги встановлено, що з одного боку, правові послуги є об’єктом правовідносин, благо, з приводу якого вони виникають (що в цілому відповідає розумінню категорії послуг у межах цивільно-правового регулювання), а правова допомога – це процес забезпечення замовника цим об’єктом, специфічна діяльність послугонадавача. Проте з урахуванням дефініції поняття договору про надання правової допомоги, закріпленого в Законі України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», захист, представництво тощо визначені не як види юридичних послуг, а як види правової допомоги, що ще більше ускладнює розуміння цих понять та розмиває між ними змістові межі. Піддана критиці позиція дослідників про те, що категорія правової допомоги відмежовується від категорії правових послуг на підставі такого критерію, як суб’єкт надання. З огляду на вкрай близьке лексичне значення понять «правові послуги» і «правова допомога», встановлено, що відповідь на питання про їх співвідношення слід шукати не шляхом буквального тлумачення положень вітчизняного законодавства, яке є недосконалим, а на основі аналізу мети прийняття того чи іншого законодавчого акту та специфіки правовідносин, на правове регулювання яких він спрямований. з урахуванням синонімічного значення понять правової допомоги та правових послуг, а також їх фактичного ототожнення у положеннях вітчизняного законодавства, достатніх підстав для їх протиставлення немає. Інакше кажучи, категорії правових послуг і правової допомоги характеризуються максимально близьким змістом, проте різними сферами застосування: з урахуванням поширення на відносини з надання правових послуг норм ЦК України, категорія правових послуг є об’єктом зобов’язальних цивільно-правових правовідносин, а правова допомога, будучи закріпленою у положеннях Конституції України, за своєю сутністю є складовою понятійного апарату конституційного права. При цьому надання правових послуг є приватно-правовим інструментом практичної реалізації конституційного права на правову допомогу.