МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ У ЮРИДИЧНІЙ НАУЦІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті досліджено необхідність запровадження міждисциплінарного підходу в юридичній науці в Україні. Зокрема, проаналізовано питання щодо філософського обґрунтування можливості існування права окремо від знань інших наук, проблеми міждисциплінарності та способи їх вирішення, переваги врахування інших наук у юриспруденції та позитивний досвід запровадження такого підходу. Ураховуючи відсутність адекватної моральної або іншої основи для існування юридичної науки окремо, продемонстровано хибність підходів, де юриспруденція навіть частково розглядається як окрема та «чиста» сфера діяльності в ізоляції від інших галузей знань. Проаналізовано практичні проблеми, що виникають у цій сфері, та запропоновано способи їх вирішення під час застосування міждисциплінарного підходу в праві. Зокрема, розглянуто відсутність необхідної категоріальної бази через тривалу ізоляцію юриспруденції, неможливість використання даних інших наук у разі методологічних відмінностей, високі вимоги до наукових результатів, що можуть бути використані в праві (особливо в нормотворенні), відсутність в Україні активної академічної спільноти, що працює у сфері міждисциплінарних досліджень. Показано, що вказані проблеми не унеможливлюють застосування міждисциплінарного підходу в праві, а лише потребують залучення додаткових ресурсів та підвищення кваліфікації правників. На прикладі законодавства, що регулює проведення податкової амністії, показано неефективність сучасної системи нормотворення та запропоновано способи вдосконалення законодавства через запровадження міждисциплінарних методів. Обґрунтовано важливість інших наук у нормотворенні для ефективної та всебічної оцінки законопроєктів та повноцінного функціонування громадянського суспільства в Україні. Наведений огляд деяких сучасних міждисциплінарних інститутів західного наукового співтовариства, їхні цілі та функції.