ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЗЕЛЕНИХ ФІНАНСІВ В УКРАЇНІ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ ТА ПРАВОВЕ ПІДҐРУНТЯ

Анотація

У статті проаналізовано сутність та зміст нового явища економіко-правової дійсності – зелених фінансів – у контексті його виникнення та розвитку як відповіді на необхідність фінансового забезпечення реалізації цілей сталого розвитку в рамках євроінтеграційного процесу України. Відзначено, що співробітництво України та ЄС у сфері захисту навколишнього середовища стало підґрунтям для гармонізації вітчизняної екологічної політики з європейськими стандартами у сфері захисту довкілля, що, своєю чергою, створило базис для розвитку зелених фінансів в Україні. Авторкою проаналізовано підхід європейських та світових інституцій щодо визначення категорій зелених фінансів та зеленого фінансування, виділено їх відмінності з науково-юридичної точки зору. У статті також окрема увага приділяється аналізу зелених фінансів як нового явища у площині науки та системи фінансового права: пропонується розглядати зелені фінанси як сукупність економічних відносин щодо мобілізації, розподілу та цільового використання коштів на реалізацію проєктів екологічного розвитку та інших програм природоохоронного характеру. Як приклад функціонування зелених фінансів у правовому полі України, з огляду на актуальну нормативно-правову базу та законодавчі ініціативи стейкхолдерів, авторка наводить новостворений інститут реалізації проєктів екологічного спрямування та емісії зелених облігацій, а також пропозиції щодо направлення доходів від екологічного податку до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів для цільового фінансування природоохоронних заходів та щодо створення системи позабюджетних екологічних фондів для додаткового фінансування програм екологічного характеру. Так, на думку авторки, в межах фінансово-правового поля такі правовідносини можна розглядати як фінансові правовідносини щодо акумулювання за допомогою добровільного (наприклад, емісія зелених облігацій чи інші форми інвестування, кредитування) чи обов’язкового методу (екологічний податок, штрафні санкції тощо), розподілу та цільового використання мобілізованих коштів на реалізацію заходів, що мають виключне спрямування на зменшення наслідків негативного впливу на навколишнє середовище, адаптацію до змін клімату тощо (реалізація проєктів екологічного спрямування, інших природоохоронних програм та проєктів). Конкретні заходи в рамках таких проєктів та програм можуть бути спрямовані на сферу енергоефективності та енергозбереження в контексті декарбонізації економіки, стимулювання використання екологічно прийнятних технологій у сільському господарстві, зменшення викидів парникових газів, альтернативної енергетики тощо.