НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто напрями удосконалення соціально-забезпечувальних правовідносин у сфері пенсійного страхування. Висвітлено імплементацію вимог, взятих на себе Україною згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема щодо організації пенсійної системи ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, яка є співзвучною із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Окреслено урядові заходи, спрямовані на подоланння бідності держави з урахуванням дії Європейського кодексу соціального забезпечення. Наголошено на актуальності застосування судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виокремлено юридичні підстави застосування рішень Європейського суду з прав людини у правозахисній системі реалізації прав людини в Україні як важливий фактор євроінтеграційного курсу нашої держави. На найвищому і єдиному рівні конституційної юрисдикції визнано пріоритет вивчення судових справ, що стали предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Серед джерел міжнародного прецедентного права, які можна використовувати для удосконалення пенсійної системи України, виокремлюються справи «Ейрі проти Ірландії», «Петриченко проти України», «Проніна проти України» та деякі інші. Зазначено, що одним із системних порушень прав людини в Україні, зокрема у сфері пенсійного забезпечення, виступає юридична необґрунтованість рішень національних судів, які неприпустимо відкидають доводи позивачів, не беручи їх взагалі до уваги. Встановлено, що на конституційному рівні не до кінця врегульовано основи правового регулювання пенсійної системи України, які б стимулювали компетентні органи державної влади успішно застосовувати механізми реалізації соціальної політики в нашій державі. Зауважено, що вищі судові органи адміністративної юрисдикції прибічно ставляться до впровадження практики Європейського суду з прав людини, в процесі якої надається важлива методична робота, що допомагає належним чином відправляти правосуддя у адміністративних провадженнях за предметом розгляду пенсійних спорів.