ОКРЕМІ АСПЕКТИ РОЗМЕЖУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТ. 190 ТА 206-2 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2022.3.33Ключові слова:
рейдерство, протиправне заволодіння майном юридичних осіб, шахрайство.Анотація
Кримінальними правопорушеннями, якими охоплюється поняття «рейдерство», є ст. 205-1 («Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб- підприємців»), ст. 206 («Протидія законній господарській діяльності») та ст. 206-2 («Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації») Кримінального кодексу України. При цьому науковою доктриною визнається низка суміжних кримінально-правових заборон, які встановлюють відповідальність за рейдерство, серед яких є також і ст. 190 Кримінального кодексу України. На основі аналізу судової та правозастосовчої практики варто констатувати наявність проблем у разы розмежування злочинних діянь за статтями 190 («Шахрайство») та 206-2 («Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації») Кримінального кодексу України, які особливо помітні на етапі кваліфікації органами досудового розслідування. Вказане зумовлює потребу у продовженні наукового пошуку розмежувальних ознак зазначених кримінальних правопорушень. Метою статті є дослідження такої розмежувальної ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 та 206-2 Кримінального кодексу України, як добровільність передачі майна потерпілим. Розглянуто доктринальні підходи до виокремлення протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у самостійний склад кримінального правопорушення. Досліджено судову практику щодо добровільної передачі майна як обов’язкової ознаки шахрайства. У результаті дослідження визначено, що розмежувальною ознакою складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 та 206-2 Кримінального кодексу України, є обов’язковість добровільної передачі майна у першому кримінальному правопорушенні та відсутність такої обов’язковості – у другому. З огляду на це підтримано доцільність криміналізації протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у вигляді окремої статті (ст. 206-2).
Посилання
Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 30.05.2022).
Постанова Верховного Суду України від 24.11.2016 № 5-250кс(15)16. URL: https:// ips.ligazakon.net/document/VS161251 (дата звернення: 30.05.2022).
Постанова Касаційного кримінального суду від 07.02.2019 № 489/4597/14-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79846601 (дата звернення: 30.05.2022).
Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 № 12. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-92#Text (дата звернення: 30.05.2022).
Про судову практику у справах про злочини проти власності : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0010700-09#Text (дата звернення: 30.05.2022).
Про судову практику у справах про злочини проти особистої власності : Постанова Пленуму Верховного Суду СРСР від 05.09.1986 № 11. URL: https://base.garant.ru/1305239/ (дата звернення: 30.05.2022).
Бахуринський В.С. Кримінально-правова відповідальність за вчинення рейдерства в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Університет ДФС України. Київ, 2021. 213 с.
Грищенко Н.М. Кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації : дис. кан. юрид. наук : 12.00.08. Дніпро. 2019. 216 с.
Дацюк В.Б. Криміногенні процеси у сфері корпоративних відносин : дис. кан. юрид. наук : 12.00.08. Ужгород : Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». 2015. 254 с.
Дорохіна Ю.А. Злочини проти власності. Теоретико-правове дослідження : монографія. Київ. 2016. 744 с.
Дудоров О.О. Проблема єдності судової практики у справах про шахрайство. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 3. С. 80–97. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Nvknuvs_2018_3_9 (дата звернення: 30.05.2022).
Ємельянов М.В. Кримінально-правова характеристика шахрайства : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Харків : Харківський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. 2013. 195 с.
Калмикова Є., Калмиков Д. Лікарський засіб від хвороби суспільства чи плацебо: встановлення кримінальної відповідальності за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Юридичний вісник України. 2014. № 14. С. 14–15.
Максимович Р.Л. Про поняття «заволодіння» в Кримінальному кодексі України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2017. Випуск 2. С. 317–324.
Окрема думка судді Бущенка А.П. до постанови Касаційного кримінального суду від 07.02.2019 № 489/4597/14-к. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80112202 (дата звернення: 30.05.2022).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств : проєкт закону від 12.12.2012 № 0887. URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45160 (дата звернення: 30.05.2022).
Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів : проєкт Закону України від 05.09.2016 № 5067. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=59923 (дата звернення: 30.05.2022).
Титаренко С.С. Кримінальна відповідальність за протиправне захоплення суб’єктів господарювання : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Дніпро : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. 2018. 262 с.
Федулова І.М. Кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації : дис. кан. юрид. наук : 12.00.08. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. 2019. 216 с.
