CONCEPT AND LEGAL NATURE OF PROCEDURAL SUCCESSION
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2024.1.17Keywords:
Civil procedural succession, grounds for civil procedural succession, successor, predecessor.Abstract
The article is devoted to the study of aspects of the legal nature of the institute of procedural succession in civil procedure, the definition of the concept of civil procedural succession, and the study of the grounds for its occurrence. In the course of the study, the author formulates the concepts of “civil procedural succession”, “prerequisites for civil procedural succession” and “content of civil procedural succession”. The works of Ukrainian scientists and their approach to defining the concept of “civil procedural legal succession” are analyzed. Practitioners and modern civilists often use the category of succession to explain legal processes that may have nothing to do with succession. In civil law, succession is aimed at regulating legal relations which result in the termination of the rights and obligations of one person and the emergence of the same in terms of the rights and obligations of another person. Like the replacement of an improper party, procedural succession means a change in the existing composition of the parties to the dispute. Procedural succession can be defined as a replacement of a party or a third party in disputed or established by the court legal relations due to a change in the subjects of law or duty in material legal relations. A party may cease to participate in the trial for various reasons, but procedural succession occurs only if there is succession in material legal relations. Procedural succession has certain features that depend on the status of the participant in the process, the totality of procedural rights and obligations vested in the parties. Procedural succession is possible only when the successor proves to the court and other participants in the process that he has the right to acquire the procedural position of the subject whom he intends to replace. Procedural successors acquire all unrealized procedural rights of the predecessor at the time of entry into the case and, based on the principle of dispositivity, can freely implement and dispose of them.
References
Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40–41, 42. ст. 2 .
Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України : станом на 14 лют. 2024 р. / С. Я. Фурса та ін.; заг. ред. С. Я. Фурси. Київ : КНТ, 2006. Т. 1. 912 с.
Цивільне судочинство України: основні засади та інститути. Комаров В. В., Гусаров К. В., Сакара Н. Ю. та ін.; за ред. В.В. Комарова. Харків : Право. 2016. 848 с.
Валах В.В. Доктринальне та правозастосовче визначення підстав процесуального правонаступництва. Право і суспільство. № 6 (2). 2015. С. 53–57.
С. В. Васильєв. Цивільний процес : підручник. Київ: Алерта, 2019. 506 с.
Гелич А. О. Класифікація видів правонаступництва в цивільному праві. Правове регулювання суспільних відносин в умовах демократизації української держави : матеріали VII Міжнарод. конф. (Київ, 18–19 травня 2017 р.). Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. С. 132–133.
Комаров В. В. Цивільне процесуальне право України : Харків, Основа, 1992. 416 с.
Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України : станом на 14 лют. 2024 р. / С. Я. Фурса та ін.; заг. ред. С. Я. Фурси. Київ : КНТ, 2006. Т. 1. 912 с.
Червоний Ю. С. Цивільний процес України : підручник. Київ : Істина, 2007. 392 с.
Цивільне право та процес: підготовка до іспиту. Частина друга : навч. посіб. / кол. авт. [Резворович К. Р. (кер.), Юнін О. С., Юніна М. П. та ін.]. Дніпро : Видавець Біла К. О., 2020. 216 с.
Мельниченко А.В. Цивільне процесуальне правонаступництво: актуальні питання : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. ім. Ю. С. Червоного (Одеса, 16 грудня 2022 р.) / за заг. ред. Н. Ю. Голубєвої. Одеса : Фенікс, 2022. С. 112–117.
Соломаха К. С. Поняття правонаступництва у цивільному процесуальному праві. Актуальна юриспруденція. URL: https://legalactivity.com.ua/index.php. (дата звернення: 14.02.2024 р.).
Постанова Верховного Суду від 13 квітня 2021 р. у справі 910/11702/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL:https://reyestr.court.gov.ua/Review/96926745 (дата звернення 14.02.2024).
Стовп’юк Н. А. Процесуальне становище правонаступника у цивільному процесі. Сучасні виклики та актуальні проблеми судової реформи в Україні : матеріали V Міжнародної наук.-прак. конф. (Чернівці, 29 жовтня 2021 р.). Чернівці : 2021. С. 426–428. 15. Постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 р. у справі № 2-4744/11. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/103525086 (дата звернення: 14.02.2024).
Постанова Верховного суду від 08 вересня 2021 року у справі №1522/12471/12. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99555862 (дата звернення: 14.02.2024).
Борисова В. І., Баранова Л. М. Основи римського приватного права: Підручник. Харків : Право. 2008. 226 с.