ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Автор(и)

  • Алла Анатоліївна Коваль

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.33

Ключові слова:

принцип, засада, негласні слідчі (розшукові) дій, права людини, допус- тимість доказів, втручання у приватне спілкування, пропорційність

Анотація

Стаття присвячена дослідженню принципів (засад) негласних слідчих (розшукових) дій. Новий етап реформування кримінального судочинства, зумовлений прийняттям Криміналь- ного процесуального кодексу, актуалізував дослідження проблем сфери кримінального переслідування в напрямі підвищення стандартів захисту прав людини. Особливо це важ- ливо у зв’язку зі введенням інститутів, що поряд із потужним інструментом боротьби зі зло- чинністю несуть загрозу зайвого втручання у особистий простір громадян. Сказане повною мірою стосується інституту негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД). Своєчасність дослідження озвучених проблем підкреслюється і прийняттям Національ- ної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України 24 березня 2021 року. Водночас необхідно констатувати, що окремі аспекти забезпечення прав людини під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребують додаткової уваги вче- них. Зокрема, це засади (принципи) проведення НСРД як фундаментальні і керівні поло- ження, що є умовами правомірності і законності їх проведення та умовами обґрунтованості та пропорційності обмеження прав людини. Не викликає сумніву, що виконання завдань кримінального процесу загалом і НСРД зокрема залежить від дотримання фундаментальних ідей, основоположних керівних засад, загальних та спеціальних принципів. Ми пропонуємо взяти за основу класифікації принципів проведення НСРД галузевий кри- терій їх розподілу, оскільки саме він найбільш розкриває правову природу досліджуваних принципів і їх сутність, а отже, дає можливість точно визначити функціональне спрямовання відповідного принципу. На наш погляд, систему принципів проведення НСРД утворюють чотири групи принципів: загальнонаукові, конституційні, галузеві й спеціальні (специфічні). До загальнонаукових відносяться принципи: об’єктивності, історизму та розвитку, сис- темності, справедливості. До загальноправових належать: принцип верховенства права; принцип законності; прин- цип рівності перед законом і судом; принцип поваги до людської гідності; принцип презумп- ції невинуватості та забезпечення доведеності вини; принцип забезпечення права на захист. До галузевих – принцип змагальності сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що пов’язано із проведенням НСРД; принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів; принцип публічності; принцип диспозитивності. До спеціальних принципів проведення НСРД можна віднести такі: неприпустимості зло- вживання повноваженням особами, що проводять НСРД; неприпустимості провокації зло- чину під час проведення НСРД; пропорційності втручання у права людини; неупередженості під час здійснення нагляду за проведенням НСРД; обґрунтованості та вмотивованості рішен- ня щодо проведення НСРД; розумності строків судового розгляду.

Посилання

Про національну стратегію у сфері прав людини : Указ Президента № 119/2021 від 24 березня 2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119/2021#Text

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970. 1980. Т. 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970 1980. Т. 7.

Сучасна правова енциклопедія / О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко та ін.; за заг. ред. О.В. Зайчука; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. К.: Юрінком Інтер, 2010. 384 с.

Лобойко Л.М. Кримінальний процес: [підруч.]. Л.М. Лобойко. К.: Істина, 2014. 432 с.

Головін Д.В. Система принципів кримінального провадження // Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. № 1. С. 206–210.

Кримінальний процес : підручник / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. X.: Пр; 2013. 824 с.

Кучинська О.П. Системність принципів кримінального провадження як визначальний фактор їх ефективного регуляторного впливу на кримінально-процесуальні відносини. Адвокат. 2017. № 1 (36). С. 7–11.

Маркуш М. Конституційні цінності як основоположні засади в кримінальному процесі України. Вісник Конституційного Суду України. 2013. № 6. С. 73–85.

Коваль А.А. Забезпечення прав людини при провадженні негласних слідчих (розшукових) дій : монографія. Миколаїв : Вид-во ЧНУ імені Петра Могили, 2019. 264 с.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви». URL: https://www.echr.com.ua/wp-content/uploads/2018/03/f5ef3ba52c4849ecd3ac_file.pdf.

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254. База даних Законодавство України / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. База даних Законодавство України / ВР України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

Єдиний державний реєстр судових рішень : веб-сайт. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62198397

Савчин М. В. Основні конституційні критерії обмеження прав людини і основоположних свобод. Вибори та демократія. 2008. № 2 (16). С. 21–28.

Правовий портал «Ліга-закон». URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VAA00006.html

Інформаційний портал «Права людини в Україні». URL: http://khpg.org/1478334945

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-04

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ