СТАНДАРТИ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ НА ПРОФЕСІЙНУ (СЛУЖБОВУ) КАР’ЄРУ В АКТАХ РАДИ ЄВРОПИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.45Ключові слова:
європейські стандарти, права працівника, право працівника на профе- сійну (службову) кар’єру, євроінтеграція, адаптаціяАнотація
У статті досліджуються стандарти права працівників на професійну (службову) кар’єру, закріплені в актах Ради Європи та Європейського Союзу. Установлено, що поетапне узгодження актів національного трудового законодавства з європейськими стандартами права працівника на професійну (службову) кар’єру є його адаптацією. Формами адаптації нормативно-правових актів України в досліджуваній сфері є прийняття нових актів законодавства й унесення змін до чинних, що відбувається з ураху- ванням європейських стандартів права працівника на професійну (службову) кар’єру. Саме ефективна адаптація трудового законодавства України до європейських стандартів прав людини є однією з гарантій успішного завершення євроінтеграції та входження України до складу Європейського Союзу. З’ясовано, що європейські стандарти права працівників на професійну (службову) кар’єру поділяються на загальні та спеціальні. Загальні стандарти досліджуваного права визнача- ють його структуру, гарантії здійснення й загалом механізм забезпечення (реалізації, охо- рони та захисту). Досліджено зміст стандартів права працівника на професійну (службову) кар’єру, закріплених у Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 9 травня 1996 року, Хартії Співтовариства про основні соціальні права працівників від 9 грудня 1989 року, Хартії основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року. Спеціальні стандарти права на професійну (службову) кар’єру стосуються окремих кате- горій працівників, які, як правило, мають відношення до реалізації окремих функцій дер- жави (здійснення правосуддя, забезпечення правопорядку тощо) і закріплюють спеціальні правомочності відповідних категорій працівників щодо задоволення своїх потреб та інтер- есів майнового й немайнового характеру, пов’язаних із професійним зростанням і/або про- суванням (підвищенням) по роботі (службі).
Посилання
Слінько Т.М. Міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини та їх відображення в Конституції України. Права людини і демократія : збірник наук. ст. за матеріалами наук. конф., м. Харків, 15 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 30–34.
Малюга Л.Ю. Європейські соціальні стандарти: сучасний стан та шляхи імплементації у соціальне законодавство України. Журнал східноєвропейського права. 2018. № 48. С. 70–76.
Костюк В.Л. Європейські соціальні стандарти в контексті сучасної моделі джерел права соціального забезпечення: науково-теоретичний аспект. Наукові записки НаУКМА. Серія «Юридичні науки». 2018. Том 1. С. 68–73.
Бориченко Е.В. Европейские стандарты права на социальную защиту: теоретико-правовой аспект. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2019. № 3 (37). С. 107–110.
Великий енциклопедичний юридичний словник / за редакцією акад. HAH України Ю.С. Шемшученка. Київ : TOB «Видавництво «Юридична думка», 2007. 1017 с.
Малюга Л.Ю. Теоретико-правові основи адаптації соціального законодавства України до законодавства Європейського Союзу : монографія. Херсон : Видавничий дім «Гельветика». 2019. 406 с.
Новосельська І., Котул В. Основне значення міжнародних соціальних стандартів у законодавстві України. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 3. С. 95–97.
Болотіна Н.Б., Феськов М.М. Європейська соціальна хартія (переглянута) і Україна. Юридична наука. 2011. № 3. С. 36–47.
