ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню принципів (засад) негласних слідчих (розшукових) дій. Новий етап реформування кримінального судочинства, зумовлений прийняттям Криміналь- ного процесуального кодексу, актуалізував дослідження проблем сфери кримінального переслідування в напрямі підвищення стандартів захисту прав людини. Особливо це важ- ливо у зв’язку зі введенням інститутів, що поряд із потужним інструментом боротьби зі зло- чинністю несуть загрозу зайвого втручання у особистий простір громадян. Сказане повною мірою стосується інституту негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД). Своєчасність дослідження озвучених проблем підкреслюється і прийняттям Національ- ної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України 24 березня 2021 року. Водночас необхідно констатувати, що окремі аспекти забезпечення прав людини під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій потребують додаткової уваги вче- них. Зокрема, це засади (принципи) проведення НСРД як фундаментальні і керівні поло- ження, що є умовами правомірності і законності їх проведення та умовами обґрунтованості та пропорційності обмеження прав людини. Не викликає сумніву, що виконання завдань кримінального процесу загалом і НСРД зокрема залежить від дотримання фундаментальних ідей, основоположних керівних засад, загальних та спеціальних принципів. Ми пропонуємо взяти за основу класифікації принципів проведення НСРД галузевий кри- терій їх розподілу, оскільки саме він найбільш розкриває правову природу досліджуваних принципів і їх сутність, а отже, дає можливість точно визначити функціональне спрямовання відповідного принципу. На наш погляд, систему принципів проведення НСРД утворюють чотири групи принципів: загальнонаукові, конституційні, галузеві й спеціальні (специфічні). До загальнонаукових відносяться принципи: об’єктивності, історизму та розвитку, сис- темності, справедливості. До загальноправових належать: принцип верховенства права; принцип законності; прин- цип рівності перед законом і судом; принцип поваги до людської гідності; принцип презумп- ції невинуватості та забезпечення доведеності вини; принцип забезпечення права на захист. До галузевих – принцип змагальності сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що пов’язано із проведенням НСРД; принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів; принцип публічності; принцип диспозитивності. До спеціальних принципів проведення НСРД можна віднести такі: неприпустимості зло- вживання повноваженням особами, що проводять НСРД; неприпустимості провокації зло- чину під час проведення НСРД; пропорційності втручання у права людини; неупередженості під час здійснення нагляду за проведенням НСРД; обґрунтованості та вмотивованості рішен- ня щодо проведення НСРД; розумності строків судового розгляду.