ДОГОВОРИ РЕГРЕСНОГО ТА БЕЗРЕГРЕСНОГО ФАКТОРИНГУ

Анотація

У статті розглянуто договори регресного та безрегресного факторингу як складні договірні конструкції, які поєднують фінансові, розрахункові, облікові та забезпечувальні елементи, що зумовлює виникнення різних моделей його реалізації. Наголошено, що одним із ключових критеріїв класифікації договорів факторингу є розподіл ризику невиконання боржником грошових вимог, що дозволяє виокремити договори регресного та безрегресного факторингу. Проаналізовано норми Закону України «Про факторинг», у яких уперше на законодавчому рівні закріплено зазначений поділ, а також наведено порівняльно-правовий аналіз підходів до тлумачення цих договорів у зарубіжній доктрині. Зазначено, що регресний факторинг передбачає покладення ризику невиконання грошової вимоги на клієнта, тоді як у безрегресному факторингу цей ризик несе фактор. Акцентовано, що регресний факторинг тяжіє до кредитно-позикових зобов’язань, адже фінансування клієнта підлягає поверненню у разі неплатоспроможності боржника, тоді як безрегресний за своєю суттю наближається до купівлі-продажу, оскільки право грошової вимоги остаточно переходить до фактора. Підкреслено економічні наслідки кожної моделі: у регресному факторингу фактор не бере на себе повний ризик, тому розмір його винагороди є нижчим; натомість у безрегресному факторингу ризик неплатежу компенсується підвищеною винагородою фактора. Встановлено, що вибір між регресною та безрегресною моделями залежить від кредитоспроможності клієнта та боржника, рівня довіри між сторонами й структури ризиків у конкретному правочині.Окрему увагу приділено договору частково регресного факторингу, який поєднує ознаки двох попередніх моделей і передбачає розподіл ризику неплатоспроможності боржника між фактором і клієнтом. Підкреслено, що незважаючи на відсутність законодавчого закріплення, цей вид договору може застосовуватися на практиці на підставі принципу свободи договору та за аналогією закону. Узагальнено, що законодавче розмежування договорів регресного та безрегресного факторингу сприяє підвищенню рівня правової визначеності, забезпеченню балансу інтересів сторін, прозорому розподілу ризиків і стабільності цивільного обороту.