ПРОЦЕСУАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРОКУРОРА У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЩОДО ВІЙСЬКОВИХ НАСИЛЬНИЦЬКИХ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Анотація

У статті досліджено окремі аспекти здійснення процесуального керівництва прокурора у кримінальних провадженнях щодо військових насильницьких кримінальних правопорушень. Враховуючи, що одним із ключових суб’єктів кримінального провадження є прокурор, його кримінальна процесуальна діяльність знаходить своє відображення через різні функції органів прокуратури на різних стадіях кримінального процесу. Визначено, що особливості реалізації процесуального керівництва залежать від виду кримінального правопорушення щодо якого відбувається провадження. Встановлено, що здійснення процесуального керівництва прокурора у кримінальних провадженнях щодо військових насильницьких кримінальних правопорушень пов’язане із встановленням усіх елементів предмету доказування. Доказування події вчинення військового злочину вимагає доведення за допомогою усіх можливих слідчих розшукових та негласних слідчих (розшукових) дій вчинення саме діянь, передбачених певними диспозиціями статей ХІХ КК України. Водночас, вказано на необхідність процесуальному керівнику звертати особливу увагу на розмежування таких понять як «військовий злочин» «злочин, вчинений військовослужбовцем», а також «воєнний злочин».Наголошено, що характерною особливістю досліджуваних кримінальних правопорушень є спосіб вчинення – насильницький. Таке насильство може бути як фізичне, так і психічне. Акцентовано увагу на тому, що процесуальний керівник зобов’язаний перевірити чи встановлено під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо насильницьких військових злочинів усі дані щодо особи військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста, а також форму вини, мотив, мету такої злочинної діяльності. Крім цього, важливим є перевірка даних щодо визначення виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.