РЕЛІГІЙНИЙ ОБРЯД ЯК ОБ’ЄКТ ПОСЯГАННЯ В РОЗУМІННІ СТ. 180 КК УКРАЇНИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню релігійного обряду як обов’язкової ознаки об’єкта розглядуваного кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачено ст. 180 КК України. Автори досліджують велику кількість різноманітних церковних (релігійних) обрядів (таїнств). Кожне зі згаданих у дослідженні має свої особливості, порядок та мету проведення, супровід, місце їх здійснення. Автори дослідження брали до уваги релігійні традиції православ’я західного обряду. Питання традицій східного обряду не стали предметом цього дослідження.Центральним елементом віросповідання є релігійний обряд, сутність якого визначається метою, місцем його проведення, засобами, що використовують для цього, та іншими факторами (історичними, соціальними тощо).Під обрядом варто розуміти зовнішнє вираження вірувань людини. Поняття обряду дає змогу розглянути співвідношення між ритуалом, релігією, культом і таїнством. Сам обряд і є посередником.Тож заважання, незаконне перешкоджання здійсненню релігійного обряду, віросповіданню поза встановленими межами і є незаконним. Злочин уважається закінченим з моменту зриву обряду або загрози такого зриву.Чинне законодавство чітко не визначає форм та видів діяльності релігійних організацій і критерії їх відповідності статутній меті – сповідування і поширення віри.Релігія хоч і не наукова за своїм походженням та не раціональна за своєю суттю, але дуже важлива для будь-якого суспільства, особливо в окремі періоди його життєдіяльності.Можна сказати, що законодавець правильно вирішив установити кримінальну відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійного обряду, водночас багато моментів залишилися поза його увагою.