ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЗА ДОГОВОРОМ ФАКТОРИНГУ В ЗАРУБІЖНИХ ПРАВОПОРЯДКАХ

Анотація

У статті розглянуто особливості правового регулювання відносин за договором факторингу в зарубіжних правопорядках. Наголошено, що вивчення іноземного досвіду дозволяє виявити універсальні нормативні підходи, які забезпечують ефективність факторингу як фінансового інструмента, та оцінити національні особливості, здатні бути врахованими при вдосконаленні вітчизняного законодавства. Встановлено, що міжнародно-правове регулювання факторингових відносин упродовж багатьох років базувалося на Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 р., однак її обмежений потенціал став підставою для розроблення у 2023 р. Модельного закону УНІДРУА про факторинг. Останній трактується як інструмент «м’якого права», покликаний створювати орієнтири для держав у формуванні або модернізації національних правових механізмів. Встановлено, що у США факторингові відносини регулюються ст. 9 Уніфікованого комерційного кодексу, а також законами окремих штатів (Нью-Йорк, Каліфорнія, Юта та ін.), що передбачають жорсткі вимоги до постачальників фінансових послуг щодо розкриття інформації, пов’язаної з наданням факторингових послуг. У Бельгії основою регулювання є оновлена редакція Цивільного кодексу, де закріплено принцип оборотоздатності вимог, можливість відступлення майбутніх вимог, автоматичний перехід додаткових прав і обов’язковість повідомлення боржника. У Німеччині факторингові правовідносини впорядковуються положеннями Німецького цивільного уложення про цесію, а також публічно-правовими нормами Закону про банківську діяльність, що вимагають отримання ліцензії BaFin. У Франції функціонують дві альтернативні моделі: цесія боргу та суброгація, закріплені відповідно у Цивільному та Валютному і фінансовому кодексах, які забезпечуються суворими формальними вимогами. Зроблено висновок, що національні механізми правового регулювання факторингу залишаються неоднорідними, проте загальними для більшості правопорядків є орієнтація на класичну цивільно-правову концепцію цесії, поєднання приватноправових інструментів з елементами фінансового нагляду та поступова гармонізація підходів відповідно до актуальних потреб фінансових ринків.