КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ПОРУШЕНЬ ПОРЯДКУ ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ВІЙСЬКОВОГО МАЙНА В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження кримінально-правових аспектів порушення порядку зберігання та використання військового майна в умовах збройного конфлікту, з урахуванням сучасного стану правозастосовної практики, законодавчих тенденцій та викликів воєнного часу. Обґрунтовано, що в умовах повномасштабної збройної агресії проти України питання правового режиму військового майна набуло критичного значення як елемент забезпечення обороноздатності держави, а також як об’єкт підвищеного кримінально-правового ризику. Виявлено, що значна частина злочинів проти порядку користування та зберігання військового майна класифікується за статтями 410–414 Кримінального кодексу України, однак на практиці їх розмежування із суміжними складами часто викликає труднощі. У статті проведено докладний аналіз типових правопорушень, зокрема самовільного використання техніки, недбалого зберігання боєприпасів, відсутності належного обліку, пошкодження або втрати військового майна внаслідок службової недбалості. Здійснено емпіричний огляд кримінальних проваджень, відкритих за період 2022–2024 років, із використанням матеріалів ДБР, військової прокуратури та відкритих судових рішень. У межах дослідження представлено структурну модель типових напрямів порушень, а також узагальнену таблицю з прикладами діянь, їх кримінально-правовою кваліфікацією та наслідками. Важливе місце у статті займає порівняльно-правовий аналіз підходів до захисту військового майна у країнах-членах НАТО, зокрема у Збройних силах США (UCMJ), Німеччини (Wehrstrafgesetz) та інших. Показано, що у закордонній практиці домінує системність у сфері військового обліку, закріплена на рівні кримінального законодавства та регламентів. Сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства України, серед яких: чітке нормативне визначення поняття «військове майно», введення кваліфікуючих ознак для дій, вчинених у зоні бойових дій, розширення диспозицій чинних статей КК України з урахуванням ситуацій надзвичайного характеру, запровадження електронного обліку матеріально-технічних ресурсів. Зроблено висновок про доцільність уніфікації національного законодавства відповідно до стандартів НАТО для підвищення ефективності протидії зазначеним правопорушенням. Дослідження має значення для розробки практичних рекомендацій щодо правової охорони військового майна, удосконалення кримінально-правової кваліфікації злочинів у сфері військової безпеки та підвищення дисциплінарної відповідальності в армії в умовах воєнного стану.