ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ЩОДО НАСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ ТА США

Анотація

У статті досліджується правова природа інституту наставництва як соціально значущої діяльності, що спрямована на підтримку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Особлива увага приділяється аналізу законодавчого регулювання наставництва в правовій системі США з метою виявлення потенціалу для вдосконалення української нормативної бази. Обґрунтовано актуальність порівняльного підходу в умовах поширення в Україні практики наставництва на сімейні форми виховання. Встановлено, що США є першопрохідцем у розвитку сучасного наставництва завдяки таким ініціативам, як “Big Brothers Big Sisters” та іншим численним програмам, які отримують фінансування на федерально- му рівні. Зокрема, розглянуто зміст і завдання Закону про наставництво прийомної молоді (2023), який передбачає надання грантів на створення та підтримку менторських програм для дітей, що мають досвід перебування у прийомних родинах. Окрема увага присвячена визначенню категорій підопічних, вимогам до наставників, механізмам відбору та контролю, а також способам використання бюджетних коштів. Поряд з цим досліджено й інші законодавчі ініціативи, зокрема Закон про наставництво заради успіху та законопроєкт H. R.9041 щодо наставництва за принципом «рівний-рівному» для батьків, що демонструє розширення сфери застосування наставництва в США – від дітей і молоді до дорослих, які перебувають у складних життєвих обставинах. Виявлено як спільні, так і відмінні риси між українською та американською моделями наставництва. Схожість проявляється у визначенні мети наставництва – підтримка, соціалізація та підготовка до самостійного життя вихованців; відмінності – у рівні фінансового забезпечення, обсягах державної участі та гнучкості законодавства. Зокрема, в США наставники можуть отримувати оплату за свою діяльність, користуються грантами та мають доступ до програм підготовки, тоді як в Україні наставництво здебільшого носить волонтерський характер. Зроблено висновок про доцільність адаптації окремих елементів американського досвіду з урахуванням українського соціального контексту.