РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОМАШНЬОЇ ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті досліджено проблеми правового регулювання домашньої праці, які потребують невідкладного вирішення, у тому числі задля розвитку ринку домашньої праці у повоєнний період в Україні. Першочерговими питаннями є незадекларована праця домашніх працівників, їх участь у системі загальнообов’язкового соціального страхування та гідна праця. Проаналізовано досвід різних країн, які впровадили у національні політики інструменти прямого та непрямого впливу у боротьбі з незадекларованою працею. Зроблено висновок, що одним із напрямів розвитку правового регулювання домашньої праці – є внесення змін до чинного законодавства щодо забезпечення доступу до домогосподарств із гарантуванням права недоторканості житла. Обґрунтовано, що використання непрямих інструментів впливу, в більш м’який спосіб стимулює до формалізації трудових відносин, що забезпечить домашнім працівникам доступ до соціально-трудових гарантій. Саме в такий спосіб держава спроможна ефективно реалізувати соціальну функцію в частині заохочення до трудової активності усіх верств населення, підвищувати престиж домашньої праці та посилювати соціально-трудовий захист домашніх працівників. Зазначено, що інституційному механізму держави слід бути готовим до трансформації ринку домашньої праці, який потребуватиме працівників із догляду за особами з інвалідністю внаслідок війни, а також розробляти політику створення робочих місць для них у різних суб’єктів господарювання, і домогосподарства не мають бути винятком у цьому. Тому, нині варто модернізувати соціальну функцію держави і забезпечити її реалізацію через впровадження нормативно-правових механізмів мінімізації випадків незадекларованої домашньої праці, забезпечення домашнім працівникам гідних умов праці та, в обов’язковому порядку, доступу до соціального забезпечення.