КВАЛІФІКАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА ТРУДОВОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ ВЧЕНОГО

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кваліфікацій вчених з урахуванням Національної рамки кваліфікацій та кваліфікацій, визначених у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Обґрунтовується думка про те, що запровадження Національної рамки наукових кваліфікацій не суперечить зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію та положенням Договору про функціонування Європейського Союзу. Окремо наголошується, що наукова кваліфікація виступає складовою трудової правосуб’єктності вченого, яка засвідчує його здатність до виконання роботи певної складності, якості та обсягу. Документальне підтвердження рівня наукової кваліфікація вченого необхідне для вирішення роботодавцем питання про спроможність вченого здійснювати прикладні та фундаментальні дослідження із досягненням конкретного наукового результату, адже кінцевий результат праці вченого – науковий (науково-технічний) результат відрізняє його від результатів діяльності за межами науки. Євроінтеграційні процеси в Україні вимагають реформування не лише законодавства, а різних сфер життєдіяльності, що не виключає можливості зберігати національні традиції організації наукової та науково-технічної діяльності. Запропоновано статтю 28 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» доповнити визначенням поняття «наукова кваліфікація» і запровадити Національну рамку наукових кваліфікацій, яка має визначати рівень кваліфікації вчених як елемент трудової правосуб’єктності, що засвідчує здатність вченого виконувати роботу певної складності, якості та обсягу та дає право обіймати певні наукові, науково-педагогічні посади, посади наукових консультантів та / або членів науково-консультативних рад тощо.