УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ ОСОБОЮ З ЧИСЛА СПАДКОЄМЦІВ ДО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблемних питань управління спадщиною – корпоративними правами особою з числа спадкоємців до прийняття спадщини у товариствах з обмеженою відповідальністю.Відзначається, що закріплений законодавцем інститут має ряд прогалин при практичному застосуванні. В першу чергу, дискусійним є питання, кого із спадкоємців призначити управителем спадщиною – корпоративними правами, якщо до нотаріуса звертаються декілька спадкоємців для видачі свідоцтва на управління спадщиною – корпоративними правами. Зазвичай нотаріус надає можливість самостійно визначити спадкоємцям, кого з них призначити управителем спадщини – корпоративними правами або призначає того із спадкоємців, хто перший звернувся до нього із заявою. Однак законодавцем не визначено чіткого механізму дій нотаріуса у такому випадку.У статті звертається також увага на те, що управитель спадщини – корпоративними правами має невизначений законодавцем статус та повноваження. Адже ЦК України (ст. 1285 ЦК України) містить загальну норму, що управитель спадщиною повинен здійснювати фактичні та юридичні дії на збереження спадкового майна. Відповідно виникає питання, якими саме повноваженнями наділений управитель спадщини – корпоративними правами та які рішення має право приймати, щоб їх можна розглядати через призму вказаної норми, а також чи має право управитель спадщини – корпоративними правами брати участь у загальних зборах учасників товариства. Підсумовано, що чіткі повноваження управителя спадщини – корпоративними правами не визначені, однак на практиці останній приймає управлінські рішення протягом строку дії свідоцтва та бере участь у загальних зборах учасників товариства. Водночас судова практика свідчить, що прийняті рішення управителем спадщини – корпоративними правами доволі часто визнаються такими, що вчинені з перевищенням повноважень.