ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ОБ’ЄКТ ДОВІРЧОЇ ВЛАСНОСТІ У КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАННЯХ

Анотація

Статтю присвячено аналізу наслідків порушення боржником кредитних зобов’язань у контексті захисту порушених прав кредитора шляхом звернення стягнення на об’єкт довірчої власності. Виокремлено підстави звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, як-от: прострочення; несплата боржником процентів; невиконання чи неналежне виконання боржником зобов’язання щодо повернення речі, визначеної родовими ознаками; передання боржником об’єкта довірчої власності в користування третім особам без дозволу кредитора; експлуатація боржником об’єкта довірчої власності у спосіб, що загрожує істотним зниженням його вартості чи знищенням; невиконання обов’язку щодо страхування об’єкта довірчої власності тощо. Розглянуто законодавчі вимоги щодо обов’язкового звернення кредитором стягнення на об’єкт довірчої власності. Зроблено висновок з урахуванням наведеного обов’язку кредитора звернути стягнення на майно боржника з підстав, що безпосередньо не пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов’язань, про наділення довірчої власності особливою, нетиповою для способів забезпечення виконання зобов’язань правовою природою.Проаналізовано порядок звернення стягнення на об’єкт довірчої власності. Встановлено, що звернення стягнення на об’єкт довірчої власності характеризується спрощеним порядком реалізації через механізм відчуження в безспірному порядку. Задоволення вимог кредитора можливе як через звернення стягнення на об’єкт довірчої власності, так і шляхом набуття права приватної власності кредитора на цей об’єкт. Проаналізовано порядок визначення ціни продажу об’єкта довірчої власності, процедуру реалізації боржником переважного права на придбання майна, щодо якого кредитором ухвалено рішення про звернення стягнення. Виокремлено випадки виконання обов’язку боржника третьою особою (передоручення виконання). Визначено особливості реалізації права на звернення стягнення на такий об’єкт довірчої власності, як житло.