МОНІТОРИНГ ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ УЗАГАЛЬНЕННЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Автор(и)

  • Андрій Богданович Гриняк Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2024.3.10

Ключові слова:

правотворення, правовий моніторинг, судова правотворчість, оновлення цивільного законодавства, узагальнення судової практики, аналіз судової статистики.

Анотація

Статтю присвячено особливостям судового моніторингу цивільного законодавства України за результатами узагальнення судової практики. Встановлено, що саме судова система змушена спрямовувати свої зусилля на виявлення законодавчих лакун та їх усунення шляхом судової правотворчості як дієвого механізму подолання правового ввакууму, оскільки застосування правових аналогій вже не вирішують проблему швидкого реагування на появу нових відносин. Відповідно й завданням сучасного цивільного судочинства є не лише справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ, але й пошук судом такого права, яке може найточніше урегулювати спірні правовідносини. Зазначена функція правового моніторингу за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики прямо закріплена у ст. 71 Закону України «Про правотворчу діяльність». Зважаючи на це судовий моніторинг повинен включати в себе роботу з перевірки цивільного законодавства на предмет їх відповідності Конституції України, основоположним принципам права, аcquis communautaire ЄС. Відповідно й «лакмусовим папірцем» визначення ефективності Цивільного кодексу України є статистика його застосування на практиці шляхом використання зворотного зв’язку від правозастосовця до законодавця. Відповідно закріплення функції судового моніторингу в положеннях Закону України «Про правотворчу діяльність» сприятиме дотриманню балансу між законодавчою, виконавчою та судовою гілками в сферах правотворчості та правореалізації, виходячи із закріплених у Конституції України запобіжників. Такий тандем, в якому суд, виявивши прогалини, колізії положень цивільного законодавства, з метою забезпечення здійснення правосуддя здійснює правотворення, на основі якого, вносяться зміни у відповідний нормативно-правовий акт, призведе до формування належної правової політики та дотримання необхідного балансу приватних і публічних інтересів. Судові органи є тим суб’єктом, хто наділений відповідною компетенцією для аналізу таких об’єктів моніторингу, як Цивільний кодекс України та інші акти законодавства. Судовий моніторинг спрямований як на удосконалення механізмів правового регулювання приватноправових відносин, так і на оновлення як цивільного, так і цивільного процесуального законодавства, адже направлений на виявлення та вирішення притаманних цим сферам проблем.

Посилання

Романюк Я. М. Застосування цивільно-правових норм у цивільному судочинстві України (питання теорії і практики): монографія. К.: Ін Юре, 2016. С. 105, 107, 122, 153, 171.

Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу : монографія / за заг. ред. Н. С. Кузнєцової. 2-ге вид., доп. та перероб. Одеса : Видавничий дім «Гельветика»,2022. С. 374, 373–374.

Цивільний кодекс Швейцарії від 10.12.1907 р. URL: https://www.wipo.int/wipolex/ru/legislation/ details/5896 (дата звернення: 15.06.2024).

Романюк Я. М. Судова правотворчість у механізмі забезпечення принципу верховенства права в умовах реформування правосуддя. Вісник Верховного Суду України. 2016. № 12. С. 3.

Подорожна Т. С., Білоскурська О. В. Правовий моніторинг як засіб якості та ефективності чинного законодавства Альманах права. Правовий моніторинг і правова експертиза: питання теорії та практики. Випуск 10. К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2019. С. 84.

Слотвінська Н. Д. Судова практика як джерело права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2017. С. 7.

Окрема ухвала Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 березня 2023 р., судова справа № 688/4803/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109674946 (дата звернення 15.06.2024).

Бондаренко В. Умови ефективності застосування адміністративноправових норм. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 855. С. 34.

Кодекс адміністративного судочинства України : науково-практичний коментар / за ред. С. В. Ківалова, О. І. Харитонової; Ківалов С. В., Харитонова О. І., Пасенюк О. М., Аракелян М. Р. та ін. Харків, 2005. C. 76.

Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М. І. Козюбри. К.: Ваіте, 2015. С. 202.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_115#Text (дата звернення: 15.06.2024).

Майданик Р. Загальна характеристика судового прецеденту в праві України. Юридична Україна. 2012. № 12. С. 46.

Ясинок Д. М. Судова правотворчість та її межі в цивільному судочинстві України: монографія. Київ: Алерта, 2024. С. 47.

Борова Т. А. Негативна правотворчість та її роль в удосконаленні сучасного права: дис … доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2023. С. 9.

Бахтіна Ю. С. Правовий моніторинг як функція державного управління: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07. Одеса, 2019. С. 194.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 р. у справі № 334/3161/17. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document /98483113 (дата звернення 15.06.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-12

Номер

Розділ

ПРАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НОРМОТВОРЕННЯ