ПРОБЛЕМАТИКА РЕГАЛМЕНТАЦІЇ СТРОКІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНООМУ ПРОВАДЖЕННІ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО АКТУ ПРОКУРОРУ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2023.2.19Ключові слова:
строки, обчислення строків, досудове розслідування, підозрюваний, зупинення досудового розслідування, обвинувальний акт, учасники кримінального провадження.Анотація
Стаття присвячена дослідженню строків досудового розслідування у кримінальному провадженні після повернення обвинувального акту прокурору. Проведення слідчих (розшукових) дії поза межами строків досудового розслідування тягне визнання таких доказів недопустимими. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Неоднозначність регламентації та обчислення строків досудового розслідування після повернення обвинувального акту прокурору в умовах формування військового стану є, на сьогодні, найбільш актуальними для наукового дослідження. Проблематика регламентації строків досудового розслідування у кримінальному провадженні після повернення обвинувального акту прокурору, знаходиться у площині цілого ряду законодавчо невизначених питань, щодо яких також немає єдності думок серед науковців. Однозначно, обвинувальний акт, який підписується і затверджується прокурором, повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема із повними даними щодо особи обвинуваченого. Тому, що відсутність в обвинувальному акті таких відомостей унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати розгляд кримінального провадження судом та є підставою для повернення обвинувального акта. Та вже відомо, що проведення будь- яких процесуальних дій, крім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, не допускається. Крім того, на підставі аналізу судової практики, яка регулює порядок обчислення строків досудового розслідування констатовано, що вітчизняне кримінальне процесуальне законодавство у розрізі теми дослідження потребує докорінної модернізації. Зокрема, запропоновано внести зміни до п. 3 ч. 3 ст. 314 та ст. 219 КПК України доповнивши законодавство конкретними строками для усунення недоліків, виявлених судами в обвинувальних актах та зрозумілим порядком обчислень строків досудового розслідування вцілому.
Посилання
Антонюк Н. Строки досудового розслідування: актуальна судова практика ВС. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/navch_suddiv_praciv_ aparativ_2021/1377236/ (дата звернення: 24.04.2023). 2. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 05.07.2012 р. № 5076- VI // Законодавство України / Верхов. Рада України. Дата оновлення: 05.02.2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 24.04.2023).
Мирошниченко Є. О. Застосування нового процесуального кодексу України в суді. Тлумачення до тексту. Зразки процесуальних документів. 2-ге вид., допов. і перероб. Харків : Харків юридичний, 2013. 116 с.
Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 753/6486/21 від 18.10.2022 р. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940481 (дата звернення: 24.04.2023).
Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України : Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 р. № 223-1430/0/4-12 // Законодавство України / Верхов. Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v1430740-12 (дата звернення: 24.04.2023). 6. Моторигіна М. Г. Сторона захисту в судовому провадженні у першій інстанції : монографія. Харків : Оберіг, 2018. 306 с.
Колодчин В.В., Туманянц А.Р. Повноваження прокурора в судовому провадженні у першій інстанції : монографія. Харків : ТОВ «Оберіг», 2016. 228 с.