ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ ЯК ФОРМА РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2023.2.11Ключові слова:
правореалізація, ефективність правового регулювання, правозастосовні акти, розсуд, правозастосовна політика, конституційно-правова політика.Анотація
Конституційно-правова політика держави спрямована на належне забезпечення прав та свобод усіх учасників суспільних відносин. Однак досягнення цієї важливої мети потребує не лише прийняття необхідних і якісних нормативно-правових актів, але й зумовлюється ефективною практикою реалізації правових приписів. В статті досліджується питання правозастосування як однією з найважливіших форм реалізації права та важливої форми реалізації конституційно-правової політики держави. Аналізуються недоліки сьогоднішньої правозастосовної практики, що зумовлені як недодержанням правил юридичної технології ведення правозастосовної діяльності та юридичної техніки написання правозастосовних актів, так і низькою якістю правового інструментарію. Інструментами удосконалення механізму правового регулювання визначаються не лише якісні та ефективні нормативно-правові акти, прийняті внаслідок плідної співпраці суб’єктів правотворчої і правозастосовної діяльності, але й науково обґрунтована правозастосовна політика, яка визначає основні напрями стратегії і тактики державного управління у сфері реалізації правових норм та має на меті оптимізацію правозастосовного процесу. Робиться висновок, що правозастосування є важливим елементом правореалізаційної форми фактичного втілення конституційно-правової політики України, а науково обґрунтована правозастосовна політика виступає необхідною гарантією практичного забезпечення прав та свобод особи, зміцнення законності і правопорядку, вирішення інших життєво важливих задач. Акцентується увага на тому, що правозастосовна політика не є самостійним явищем, а суто складовим компонентом такого складного, але цілісного та системного явища як правова політика держави, тобто це правова політика у сфері реалізації права. Дослідження правозастосовної політики повинно здійснюватися як на загальнотеоретичному, так і на галузевому рівнях, і в першу чергу на рівні конституційного права.
Посилання
Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. Посібник для юрид. фак. вузів. Київ : Вентурі, 1996. 208 с.
Перепелюк А. М. Механізм застосування права: структура та критерії ефективності (загальнотеоретичний аспект) : дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2016. 224 с.
Кельман М. С., Мурашин О. Г. Загальна теорія держави та права: Підручник. К.: Кондор, 2005. 609 с.
Теорія держави і права : підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. НАПрН України О. М. Бандурки ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2018. 416 с.
Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – 2-е вид., перероб. і допов. К.: Юрінком Інтер, 2008. 688 с.
Семчик В. І. Проблеми реалізації права. Альманах права. 2011. Вип. 2. С. 8–11.
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник. Видання 5-е, зі змінами. Київ: Атіка, 2001. 176 с.
Пригара Л. І. Юридична техніка актів правозастосування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2008. 19 с.
Бобровник С. В. Правозастосовні акти: природа, сутність та місце в системі законодавства. Правова держава. 2019. Вип. 30. С. 35–43.
Гнатюк М. Д. Правозастосування та його місце в процесі реалізації права : автореф. дис. … канд. юрид. наук. 12.00.01. Київ, 2007. 21 с.
Атаманова Н. Проблемні питання застосування норм права. Підприємництво, господарство і право. 2021. № 2. С. 164–169.
Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм. М.: Юридическая литература, 1960. 512 с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 1999. Т. 2: Д – Й. 744 с. 14. Геселев О. В. Проблеми взаємодії праворозуміння та розсуду правозастосувача при обґрунтуванні процесуальних рішень у кримінальному судочинстві. Філософсько-правовий аналіз. Держава і право. 2009. Вип. 46. С. 473–479.
Гринь О. Д. До питання про ефективність правозастосовних актів. Митна справа. Одеса, 2015. № 2 (2.2). С. 64–71.
Ковальчук О. Правова політика і форми її реалізації. Правова політика в Україні: питання теорії та практики: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 24 жовтня 2014 року): в 2 т. Київ : Національна академія прокуратури України, 2014. Т. 1. С. 188–190.
Оніщенко Н. М., Сунєгін С. О. Правова політика: чинники удосконалення законодавства. Часопис Київського університету права. 2022. № 1. С. 13–17.
Харчук Р. С. Окремі проблеми правотворчої діяльності органів виконавчої влади як складової механізму забезпечення прав людини в Україні. Право та інновації. 2016. № 3 (15). С. 41–45.
Бобровник С. В. Компроміс і конфлікт у праві: антрополого-комунікативний підхід до аналізу: Монографія. К. : Вид-во «Юридична думка», 2011. 384 с.
Рудковский В. А. Правова политика и осуществление права : монография / под ред. Н. Н. Вопленко. Волгоград: ВА МВД России, 2009. 336 с.
Малько А. В., Затонский В. А. Правовая политика: основы теории и практики: учебно- методический комплекс. Москва : Проспект, 2015. 352 с.
Шутак І. Юридична техніка і технологія: теорія та практика застосування. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2016. Випуск 63. С. 37–45.
