РЕФОРМА СУДУ СПРАВЕДЛИВОСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 2016–2019: ПЕРЕДУМОВИ ТА НАСЛІДКИ

Анотація

Досягнення мети вступу України в Європейський Союз стало більш реалістичним після 23 червня 2022 року, коли Європейська Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу. Це зумовлює потребу в активному вивченні основних аспектів організації та функціонування окремих інституцій Європейського Союзу, зокрема Суду справедливості Європейського Союзу. У статті розглянуто історико-правові передумови реформування Суду справедливості Європейського Союзу, окремі етапи його становлення та розвитку. Зазначено, що сучасна конструкція Суду справедливості Європейського Союзу є результатом тривалої та динамічної еволюції самого Європейського Союзу та його інституцій, їх завдань, цілей, прагнень. Реформування у 2016–2019 роках пройшло три етапи, в результаті чого у Суді справедливості Європейського Союзу збільшено кількість суддів, припинено діяльність Трибуналу з питань цивільної служби, повноваження якого передано Загальному суду. Суд Справедливості Європейського Союзу загалом позитивно оцінив у звіті результати реформи та подав Європейському Парламенту та Європейській Раді відповідні законодавчі пропозиції з удосконалення його діяльності, які були успішно схвалені. Беручи до уваги євроінтеграційні прагнення України, з метою ефективного подальшого функціонування нашої держави як члена Європейського Союзу необхідно розглядати Суд Справедливості Європейського Союзу як елемент загального наддержавного правопорядку та як достатньо самостійну і впливову інституцію, що формує такий правопорядок. При цьому потрібно пам’ятати, що при вступі України до Європейського Союзу результати правотворчої, правоінтерпретаційної та правозастосовчої діяльності Суду Справедливості Європейського Союзу стануть невід’ємною складовою частиною вітчизняної правової системи.