УКРАЇНА – ДЕРЖАВА ПРАПОРА: КОНЦЕПТ «РЕАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК» У КОНТЕКСТІ ПРАВОВОЇ (МОРСЬКОЇ) ДОКТРИНИ (ЧАСТИНА І. СТАНОВЛЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.4.35Ключові слова:
відкрите море, свобода відкритого моря, свобода судноплавства, право судноплавства, держава прапора, судно прапора, реальний зв’язок, реєстрація суденАнотація
У статті досліджується становлення сучасних інститутів реєстрації морських суден і реаль- ного зв’язку між судном і державою його реєстрації. Підкреслюється, що Морською доктри- ною одним із пріоритетних національних інтересів України на морі визнано посилення позиції серед провідних морських держав шляхом створення та розвитку національних судноплав- них компаній і торговельного флоту. Для поліпшення стану морської діяльності необхідно створити економічні стимули для реєстрації суден під українським прапором. Акцентовано на важливості створення обґрунтованого податкового режиму судноплавства, що відповідає податковим умовам відкритих реєстрів європейських держав і надання режиму найбільшого сприяння інвестуванню в морський і внутрішній водний транспорт України. Аналізуються визначення та зміст понять «відкрите море», «свобода відкритого моря» як такі, що мають безпосереднє відношення до реєстрації суден і здійснення над ними юрисдикції держави прапора. Досліджується історичний аспект питання про надання права на прапор і практика запровадження державами так званої «зручної реєстрації». Зазначається, що відсутність міжнародно-правового закріплення вимог, навіть мінімальних стандартів, пов’язаних із реа- лізацією державами права надання національності й права плавання під прапором, привело до появи полегшених, «зручних» реєстрів. Робиться висновок про те, що питання про надан- ня права на прапор держави є фактично питанням можливості допуску іноземного капіталу до свого торговельного флоту. Автор погоджується з поясненням Комісії міжнародного права 1956 року про те, що надання національності не є простою адміністративною формальністю, яка не супроводжується жодними гарантіями того, що судно прапора дійсно зв’язано з дер- жавою прапора, тобто фактично існує зв’язок, який виявляється не лише у виданні свідоцтва про реєстрацію та розуміє поняття «реальний зв’язок» як об’єднувальне, таке, що містить у собі певні складові частини. Відзначається, що дотепер не створено загальнообов’язкових вимог щодо реєстрації суден державами прапорів.
Посилання
Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1108 / Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1108-2018-%D0%BF/ed20181218#Text.
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2018 року «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці» : Указ Президента України від 12 жовтня 2018 р. № 320/2018 / Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3202018-25174.
Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці : Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2018 р. / Рада національної безпеки і оборони України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0011525-18#Text.
Философский энциклопедический словарь / редкол. : С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. Москва : Сов. энциклопедия, 1989. 815 с.
Оборотов Ю.М. Сучасна держава: від образу до поняття. Креативність загальнотеоретичної юриспруденції : монографія / за ред. Ю.М. Оборотова. Одеса : Фенікс, 2015. С. 360–369.
Джураєва О.О. Динаміка сучасної держави. Методологія та інноватика загальнотеоретичної юриспруденції : монографія / за ред. Ю.М. Оборотова. Одеса : Фенікс, 2019. С. 347–362.
Рябошапченко А.О. Сучасні тенденції розвитку міжнародного правопорядку. Юридична наука: виклики і сьогодення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 12–13 червня 2020 р. Одеса : Причорноморська фундація права, 2020. С. 35–37.
Алексеев С.С. Теория права. Москва : Издательство БЕК, 1994. 224 с.
Конвенція про відкрите море : Міжнародний документ від 29 квітня 1958 р. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_180#Text.
Верещетин В.С. Свобода судоходства в открытом море. Москва : Издательство ИМО, 1958. 144 с.
Конвенція про відкрите море : Міжнародний документ від 29 квітня 1958 р. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_180#Text.
Веселаго Ф.Ф. Краткая история русского флота. Москва – Ленинград : Военно-морское издательство НКВМФ СССР, 1939. Глава IV. Состояние морского дела в первой четверти XVIII века. URL: https://flot.com/publications/books/shelf/brief/brief_history_5.htm.
Полное собрание законов Российской империи. Собрание второе. 1865. От № 41642-42509. Санкт-Петербург : Типография Второго отделения Собственной его императорского величества канцелярии, 1867. Т. XL. Отд. I. 993 с. URL: https://biblioclub.ru/index.php?page=book&id=117822.
Курс торгового права профессора Казанского университета Г.Ф. Шершеневича. Казань : Типография Импреаторского Университета, 1892. 823 с.
USE OF THE NATIONAL FLAG FOR MERCHANT SHIPS (1896-Ven-03). At the meeting at Venice in 1896, Mr. Asser and Lord Reay presented their report together with a draft of resolutions. The discussion in plenary session took place September 30, 1896, and resulted in the adoption on that date of the following draft rules: Section I. – Acquisition of the Right to the Flag of a State. Article 1. The ship should be inscribed on the register kept for this purpose by authorized officials, in conformity with the laws of the State. Article 2. To be inscribed on this register, more than half the ship must be the property: 1. Of nationals; or 2. Of a company under a collective name or a commandite, of which more than half the members personally responsible are nationals; or 3. Of a national stock company (joint-stock or commandite), two-thirds at least of the directors of which are nationals; the same rule applies to associations and other legal persons owning ships. Article 3. The concern (whether an individual ship-owner, a company or corporation) must have its head-quarters in the State whose flag the ship must fly and in which it must be registered. Article 4. Each State shall determine the conditions to be fulfilled in order to be appointed captain or first officer of a merchant ship: but the nationality of the captain or that of the members of the crew shall not be a condition of acquiring or forfeiting the right to the national flag / English resolutions. Part I. Unofficial translations of public law resolutions (1875–1913) by J.B. Scott. URL: https://www.idi-iil.org/app/uploads/2019/06/Annexe-1bis-Compilation-Resolutions-EN.pdf.
Проект статей о праве плавания под русским флагом с объяснениями. Главное управление торгового мореплавания и портов. Санкт-Петербург, 1903. С. 3 (цит. за: Верещетин В.С. Свобода судоходства в открытом море. Москва : Издательство ИМО, 1958. С. 30).
V. La navigation en HAUTE mer (VII Commission). I. L’Institut de Droit International déclare quele principe de la liberté de la mer, comporte notamment les conséquences qui suivents 1. Liberté de navigation en haute mer, sous le contrôle exclusif, saufconvention contraire, de l’Etat dont le navire porte le pavillon; <…> / SESSION DE LAUSANNE. AOUT-SEPTEMBRE 1927. Annuaire de L’Institut de Droit International. T. 33. Part. III. 1927. URL: https://www.idi-iil.org/app/uploads/2017/05/4025-33C_OCR.pdf.
Коротаев А.В. Некоторые проблемы судоходства. Морской флот. 1956. № 12. С. 29–30.
Булушев Ю.А. Блуждающие флаги. Морской флот. 1956. № 12. С. 25–26.
Яшин С.О. Пионер «удобного» флага. Морской флот. 1989. № 9. С. 48.
La Commission du droit international pourrait examiner la possibilité de proclamer comme principes adoptés par la presque totalité des États et formantla base du droit international à cet égard, les règlessuivantes: 1. Le navire doit être pour plus de la moitié la propriété: a) De nationaux, ou de personnes établies sur leterritoire de l’État du pavillon; b) D’une société en nom collectif ou en commandite simple, dont plus de la moitié des associés personnellement responsables sont des nationaux ou des person esétablis sur le territoire de l’État du pavillon; c) D’une société par actions nationale qui a sonsiège sur le territoire de l’État du pavillon; 2. Le capitaine doit avoir la nationalité de l’État du pavillon: Document: A/CN.4/42. Second Report on the Regime of the High Seas by Mr. J.P.A. François. Special Topic: Law of the sea - régime of the high seas. Extract from the Yearbook of the International Law Commission. 1951. Vol. II. URL: https://legal.un.org/ilc/documentation/english/a_cn4_42.pdf.
Организация Объединенных Наций. Доклад Комиссии международного права о работе ее 8 сессии (23 апреля – 4 июля 1956 года). ГA. Официальные отчеты. Одиннадцатая сессия. Дополнение № 9 (А/3159). Нью-Йорк, 1956. C. 8–10, 13.
Article 5: Right to a flag. 50. The Netherlands Government proposes that article 5 be replaced by two other articles worded as follows: “Article 5a”. Each State may fix the conditions for the registration of ships in its territory and the right to fly its flag. Nevertheless, for purposes of recognition of the national character of the ship by other States, there must exist a genuine connection between the State and the ship. “Article 5b”. States shall issue for their ships regulations in order to ensure the safety at sea inter alia with regard to: “1. The adequacy of the crew and reasonable labour conditions; “2. The construction, equipment and seaworthiness of the ship; “3. The use of signals, the maintenance of communications and the prevention of collisions”. In issuing such regulations the States shall observe the standards internationally accepted for the vessels forming the greater part of the tonnage of sea-going ships. “States shall take the necessary measures in order to guarantee the observance of the said regulations. To that effect they shall provide inter alia for the registration of the ship in the territory of the State and for the documents showing that the pertinent regulations of national legislation have been observed”. 51. The Netherlands Government also wishes to combine the matters governed by articles 5 and 9. It doubts whether it is possible to lay down detailed regulations concerning the right of States to grant permission to fly their flag. It considers that the article should merely state the principle that there must be a genuine connection between the ship and the State / Regime of the high seas and of the territorial sea (Doc. A/CN.4/99/Add. l) / DOCUMENT A/CN.4/97/Add. l to 3. Summary of replies from Governments and conclusions of the Special Rapporteur. Yearbook of the International Law Commission, 1956. Vol. II. Documents of the eighth session including the report of the Commission to the General Assembly. UNITED NATIONS, New York, 1957. URL: https://legal.un.org/ilc/publications/yearbooks/english/ilc_1956_v2.pdf.
