ASTREINTE: STATE AND PROSPECTS OF IMPLEMENTATION IN UKRAINIAN LAW
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2024.4.9Keywords:
astreinte, court fine, penalty, fine, recodification of civil lawAbstract
This article analyzes the legal nature of the astreinte, compares the astreinte with related legal institutions, investigates the feasibility of its application in various categories of disputes, and assesses the effectiveness and urgency of introducing this institution in Ukraine. The institution of an astreinte, which has proven its effectiveness in many countries, is an effective means of encouraging the enforcement of court decisions, and therefore its introduction into Ukrainian civil law is urgent. When choosing a model of the institution of an astreinte acceptable for the Ukrainian legal system, it is necessary to provide for the possibility of collecting the amounts of the astreinte primarily in favor of the collector and applying it exclusively to the fulfillment of non-monetary obligations. The legal instrument constructed in the Civil Procedure Code of Ukraine (part 10 of Article 265) and the Commercial Procedure Code of Ukraine (part 10 of Article 238) is not an astreinte, but has a different legal nature. Unlike the general rule, when a court decision may contain a conclusion on the recovery of amounts as of the moment of its issuance, the aforementioned legal instrument allows the court to formulate its power instructions for the future – after its issuance, i.e. it is not retrospective, but prospective. Such a penalty is not a public law institution or a procedural fine of the court, but is solely an extension of the existing relations between the parties to the dispute by the court into the future if the debtor continues to allow delays. The main purpose of this sub-institute is to save procedural time and reduce the likelihood of the same plaintiff bringing a second lawsuit against the same defendant for failure to fulfill the same monetary obligation. The function of stimulating the debtor to fulfill its own monetary obligation is derived from the main goal – procedural economy, and this task is achieved only partially.
References
Воронько О. О. Астрент як спосіб примусу до виконання зобов’язання за законодавством Франції. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. №7(19), 2019. С. 82–88.
Ус М. В., Глотов С. О., Носік Ю. В. Астрент як засіб забезпечення ефективного захисту цивільних прав та інтересів. Наукові перспективи. 2023. № 10 (40). С. 664–677.
Ковалишин О. Р. Астрент як правове запозичення. Імплементація міжнародних стандартів у цивільне та господарське судочинство України [Електронний ресурс]: збірник матеріалів П’ятого науково-практичного круглого столу (м. Київ, 7 червня 2022 р.) / упорядник В. М. Короленко. К.: Електрон. текст. дані. НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, 2022. С. 35–38.
Бондар І. В. Щодо питання запровадження астренту в України. Проблеми теорії і практики виконання рішень судів та інших органів : зб. наук. пр. / за ред. Ю. В. Білоусова. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2019. С. 151–155.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12- 4гс24). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120088907.
Стефанчук Р. О. Оновлення Цивільного кодексу буде мати сенс тільки у форматі дискусії, необхідної для прийняття змін суспільством. Юридична практика, № 3–4 (1204–1205), 2021.
Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ : Видавничий дім «АртЕк», 2020. С. 35.
Науково-експертний висновок до Концепції оновлення Цивільного кодексу України: брошура / під заг. ред. члена-кореспондента НАН України В. А. Устименка. Київ : НАН України, ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України», 2021. С. 70–71.
