RULES REGULATING THE LIMITATION OF ACTION: FEATURES OF ITS CALCULATION AND APPLICATION

Authors

  • Petro Guyvan

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2023.2.1

Keywords:

the beginning of the course of the ancient line, objective and subjective criteria.

Abstract

This article is devoted to the study of the actual issue of the legal application of the statute of limitations in the practical field, based on the features of calculating the initial term of the given term and other features of its course. It is emphasized that in order to establish the initial moment of the ancient course, a subjective factor must be present – the objectivity of the person about the violation of his subjective rights. Such awareness is presumed, but it is mandatory to prove the time when the person became (could have become) aware of the violation of the right placed on the plaintiff. In the work, based on the final analysis of the work of the European Court of Human Rights, the interrelationship of four legally significant phenomena determining the application of the institute under study was established: violation of the law, awareness of this fact by the carrier, material legal protection requirement and the beginning of the statute of limitations. Taking into account both objective and subjective criteria, everything from the beginning of the statute of limitations must be clearly defined in order to achieve balance in law enforcement and prevent different assessments in similar cases. In this context, the rule of Part 7 of Art. 261 of the Civil Code of Ukraine, which introduces an exception to the general rule on the beginning of the expiration of the older term. The overly broad interpretation of this rule, which often takes place at will, both in doctrinal writings and in practice, has been criticized. The real content and their temporal characteristics are shown on the example of the creditors' assignment of the heirs' demands to the heirs. Finally, the article deeply explores the question, which has long caused applications, about whether the court, in the case of fixing the fact of the statute of limitations, needs to find out other facts that are important to the case and reflect this in the decision. The author emphasizes that yes, the statute of limitations can be declared by the authorized person, if the claims are recognized by the court as well-founded and proven. Moreover, when the court established the fact that the statute of limitations had passed, it automatically recognized that the plaintiff had a right to sue in the material sense, but this right has already expired by statute of limitations and is not subject to enforcement. In other words, the court confirms the appropriateness of the violated regulatory right of the person and the fact of its violation, but refuses to protect it.

References

Токар Н. Визначення початку перебігу строку позовної давності у цивільному праві України. Підприємництво, господарство і право. 2006. № 9. С. 16–19.

Романюк Я.М. До проблем визначення початку перебігу позовної давності. URL: https://radako.com.ua/news/do-problem-viznachennya-pochatku-perebigu-pozovnoyidavnosti

Правова позиція Верховного суду України у справі № 6-116цс13. URL: http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/7864c99c46598282c2257b4c0037c014/37ea7b8 80dea5ff6c225 7fe8004a7699/$FILE/6-3029цс15.doc

Рішення ЄСПЛ від 26 листопада 2013 року у справі “Богдель проти Литви» (Bogdel v. Lithuania), заява № 41248/06, § 80. URL: http://hudoc. echr.coe.int/eng?i=001-138559

Карнаух Б.П. Позовна давність у практиці Європейського суду з прав людини. Проблеми законності. 2016. Вип. 134. С. 30.

Рішення ЄСПЛ від 30 квітня 2019 року у справі «Аксіс та інші проти Туреччини», заява № 4529/06. П. 53. URL: https://www.echr.com.ua/wp-content/uploads/2019/05/rishennia-esplaksis- ta-inshi-proty-turechchini.pdf

Рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгc та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), заява №. 22083/93, § 57, URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58079

Романюк В.А. Позовна давність у цивільному праві. Автореф. …. дис. канд. юрид. наук. Хмельницький, 2018. 23 с.

Рішення ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Левас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, § 76. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-98827

Бараннік Н.М. Інститут позовної давності в сімейному праві. Харків: Еспада, 2005. С. 212–218.

Gauch P., Schluep W., Schmid J., Rey H. Schweizerisches Obligationenrecht. Allgemeiner Teil. 7 Aufl. – Zurich, 1998. – bd. 2. S. 269–274. 12. Ромовська З.В. Спірні питання вчення про позовну давність. Вісник Львівського ун-ту. Серія юрид., 1988. Вип.26. С. 44–48.

Гуйван П.Д. Проблеми правозастосування матеріальних темпоральних норм в Україні. Судова та слідча практика в Україні. 2017. № 5. С. 80–87.

Гуйван П.Д. General characteristics of the terms in law. Зарубіжна колективна монографія «Теоретико-практичні механізми розбудови правової науки на початку третього тисячоліття». Рига. 2018. С. 99–118.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16. URL: https://sud.ua/ru/news/sudebnaya-praktika/167796-zastosuvannya-pozovnoyi-davnostioglyad- praktiki-velikoyi-palati-verkhovnogo-sudu

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц. URL: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/75296530

Вишновецька С.В. Строки захисту трудових прав. Теоретичні та практичні проблеми становлення правової держави в Україні: матеріали доповідей і тези виступів наук. конференції викладачів, аспірантів та студентів юрид. фак-ту Чернівецького держ. ун-ту ім. Ю. Федьковича 4–5 травня 1995 р.: Чернівецький ун-тет, 1995. Вип. 2. С. 45–58.

Гуйван П.Д. Відновлення позовної давності в процесі суддівського правозастосування. Судова та слідча практика в Україні. 2019. № 9. С. 12–17.

Гуйван П.Д. Відновлення позовної давності: межі суддівської дискреції. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Ч. 1. С. 108–112.

Published

2023-07-13

Issue

Section

TOPICAL ISSUES OF PRIVATE LAW