LEGAL MONITORING – MEANS OF PROVIDING THE CONSTITUTIONAL AND LEGAL POLICY IN UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2023.1.12Keywords:
constitutional and legal policy, legal life, normative and legal acts, legal means, legal monitoringAbstract
The constitutional and legal policy of the state produces a certain strategy and tactics of the development of legal life that is mainly expressed in legal acts. The quality and efficiency of the legal means are conditioned not only by the proper application of rules and techniques of legal technique, but also by taking into account the actual state of political and socio-economic relations. Therefore, the formation of the strategy and tactics of constitutional and legal policy requires the systematic application of special legal means of legal policy, among which legal monitoring has a primary importance. The modern scientific approaches to understanding the essence of legal monitoring, its content, methods of implementation, subjects and objects of implementation, regulatory, organizational, instance, coordination and other principles are analyzed in the article. The author’s definition of legal monitoring is presented. It is concluded that legal monitoring is an effective means of forming and implementing the constitutional and legal policy of the state, the action of which is directed at ensuring the proper quality of the normative legal acts and their practical implementation. There considered that it is necessary to develop and adopt the Law of Ukraine “On Legal Monitoring”, which will provide the obligatory procedure to carry out legal monitoring both at the stage of drafting legal and sub-legal normative acts and at the stage of law-enforcement, as well as the Rules of conducting legal monitoring of normative and legal acts, approved by a decree of the President of Ukraine or a regulation of the Cabinet of Ministers of Ukraine. It is recommended to create a single state structure that would carry out a planned function of monitoring normative and legal acts and to introduce an electronic form of legal monitoring for the purpose of economic and technical efficiency of information search, automation of its process and indexing a legal information.
References
Про правотворчу діяльність : проект Закону від 25.06.2021 р. № 5707 URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72355.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони : Міжнародний документ від 27 червня 2014 р. (ратифікована Законом № 1678-VII від 16 вересня 2014 р. / Європейське співтовариство. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text.
Оніщенко Н.М. Правовий моніторинг: від теорії до практики. Альманах права. 2019. Випуск 10. С. 21–26.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ : «Укр. енцикл.», 2001. Т. 3: К – М. 792 с.
Handbook on planning, monitoring and evaluating for development results. United Nations Development Programme. UNDP 2009. 220 p.
Онищук І.І. Правовий моніторинг: проблеми методології, теорії та практики : монографія. Івано-Франківськ – Дрогобич : Коло, 2017. 512 с.
Нарбинова М.М. Мониторинг законодательства и правоприменительной практики как инновационный институт. Государственное управление и государственная служба. 2013. С. 39–41.
Шутак І.Д. Правовий моніторинг: застосування прогностичного методу. Філософські та методологічні проблеми права. 2014. № 2. С. 47–57.
Сафарова Т.С. Правовой мониторинг в контексте правовой политики Республики Казахстан: теоретико-аналитический аспект. Қазақстан Республикасы Заңнама институтының жаршысы. 2015. № 4(40). С. 88–91.
Онищук І.І. Концепція правового моніторингу в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2014. № 2. С. 135–151.
Анцупова Т. Поняття та сутність міжнародно-правового моніторингу у контексті права Ради Європи. Юридичний вісник. 2013. № 2. С. 161–165.
Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
Юридична енциклопедія: В 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ : «Укр. енцикл.», 2002. Т. 4: Н – П. 720 с.
Про затвердження Методики оцінювання показників за результатами поточних обстежень підприємств із питань статистики праці : Наказ Державного комітету статистики України від 16.03.2011 р. № 64. URL: https://ips.ligazakon.net/document/TM043055.
Gauthier de Beco. Human Rights Monitoring Mechanisms of the Council of Europe. Routledge Research in Human Rights Law, 2011. 248 p.
Ініціатива, партнерство, відкритий уряд. Громадська оцінка першого року впровадження (липень 2013). URL: ogp.gov.ua/sites/.../First%20year_cs_ 19_07_2013.pdf.4.
Градова Ю.В. Поняття, об’єкти та суб’єкти правового моніторингу. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. № 4(47). С. 14–23.
Іванчук В.Є. Правовий моніторинг як категорія юриспруденції. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України) : у 2 т. : матеріали Міжнар. наук.-практ.конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021 р.) / за загальною редакцією С.В. Ківалова. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 1. С. 107–110.
Загальна теорія держави і права / За редакцією академіка АПрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копєйчикова. Київ : Юрінком, 1997. 317 с. С. 222–223.
Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. Відомості Верховної Ради. 2014. № 49. Ст. 2056.
Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 61. Офіційний вісник України. 2013. № 9. С. 51. Ст. 343.
Нижник Н., Гуменюк І., Муза О. Концептуальні основи утвердження правового моніторингу в Україні. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 4(75). С. 21–29.
