ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРИЗЬКОЇ УГОДИ ЯК ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ПРОТИДІЇ ЗМІНАМ КЛІМАТУ (КЛІМАТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ)

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Сушик

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2021.4.19

Ключові слова:

зміни клімату, Паризька угода, національна політика протидії змінам клімату, національно визначений внесок, кліматична нейтральність

Анотація

Статтю присвячено науково-правовому аналізу Паризької угоди в межах Рамкової кон- венції ООН про зміну клімату як базису для формування та реалізації національної політики протидії змінам клімату. Встановлено, що вже у преамбулі містяться положення щодо захис- ту порушених прав людини, пов’язаних зі зміною клімату в суді, зокрема права майбутніх поколінь, корінних народів, мігрантів, розширення можливостей для жінок та інші. У статті визначено, що для реалізації головної мети Паризької угоди (стримування зрос- тання глобальної середньої температури значно нижче 2 °С) сторони мають якомога швид- ше досягти глобального піку викидів парникових газів, беручи до уваги, що досягнення такого піку потребує більш тривалого часу для сторін – країн, що розвиваються, та досягну- ти балансу між антропогенними викидами із джерел та абсорбцією поглиначами парникових газів у другій половині цього століття (кліматична нейтральність). Відповідно до Паризької угоди основою для досягнення кліматичної нейтральності є багатофункціональне і стале управління лісами. Встановлено, що Паризька угода базується на специфічному правовому механізмі – наці- онально визначених внесках країн-учасниць (НВВ) щодо зменшення викидів парникових газів та пом’якшення наслідків змін клімату на національному рівні. Від кожної сторони вимагається: розробити, повідомити та підтримувати НВВ, який вона має намір досягти (кожні 5 років), що буде відображати її найбільш можливі амбіції, ніж попередній НВВ; надавати у НВВ інформацію, необхідну для забезпечення ясності, прозорості та розуміння; здійснювати облік антропогенних викидів відповідно до їхніх НВВ, ураховуючи екологіч- ну цілісність; надавати регулярну інформацію в національній доповіді про національний кадастр антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів. Таким чином, держави зобов’язуються застосувати у своїх національних політиках протидії змінам клімату(кліматичних політиках) ті заходи (в т.ч. правового характеру), які будуть спрямова- ні на досягнення цілей, що містяться в їхніх НВВ. У статті також визначається, що Паризька угода запровадила нову модель «гібридно- го мультилатералізму», що передбачає важливу роль національних недержавних суб’єктів щодо протидії змінам клімату (територіальні громади, підприємства, громадські організації і більш широко – громадянське суспільство).

Посилання

Спеціальний звіт Міжурядової групи з питань зміни клімату (ООН) «Про вплив глобального потепління на 1,5 °C порівняно з до індустріальним рівнем та пов’язаними з ними глобальними сценаріями викидів парникових газів» (2019) / База даних «Міжурядова група з питань зміни клімату (ООН)». URL: https://report.ipcc.ch/sr15/pdf/sr15_spm_final.pdf (дата звернення: 04.08.2021).

Звіт міжнародної громадської екологічної організації Oxfam (2019) / База даних «Oxfam international». URL: https://www.oxfam.org/en/research/forced-home-climate-fuelleddisplacement (дата звернення: 04.08.2021).

Паризька угода / База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61#Text (дата звернення: 04.08.2021).

Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини від 24 березня 2021 р.

(1 BvR 2656/18, 1 BvR 288/20, 1 BvR 96/20, 1 BvR 78/20) / База даних «Федеральний Конституційний Суд Німеччини». URL: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/EN/2021/03/rs20210324_1bvr265618en.html (дата звернення: 04.08.2021).

Рішення Вищого Суду Королівства Нідерландів від 20.12. 2019 р. The State of the Netherlands OF (Ministry of Economic Affairs and Climate Policy) and Stitching URGENDA / База даних «Вищий Суд Королівства Нідерландів». URL: https://www.urgenda.nl/wp-content/uploads/ENG-Dutch-Supreme-Court-Urgenda-v-Netherlands-20-12-2019.pdf (дата звернення: 04.08.2021).

Ciechanowicz-McLean J., Prawo ochrony klimatu, Warszawa, 2016. 277 s.

Про схвалення Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди : розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 липня 2021 р. № 868-р / База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 04.08.2021).

Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди: розпорядження від 16.09.2015 р. № 980-р / База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980-2015-%D1%80#Text(дата звернення: 04.08.2021).

Уряд схвалив цілі кліматичної політики України до 2030 року / База даних «Офіційний сайт Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України». URL: https://mepr.gov.ua/news/37842.html (дата звернення: 04.08.2021).

Bodansky D. The Legal Character of the Paris Agreement, RECIEL, 25(2), 2016, p. 142–150.

Stavins R.N., Market Mechanisms in the Paris Climate Agreement: International Linkage under Article 6.2 In book: Stavins, Robert N., and Robert C. Stowe, eds. “The Paris Agreement and Beyond: International Climate Change Policy Post-2020”. Cambridge, Mass.: Harvard Project on Climate Agreements, October 2016, 122 p.

На саміті ООН з питань клімату в 2019 році був утворений Альянс за кліматичними амбіціями База даних «Європейський парламент». URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2019-0079_EN.html (дата звернення: 04.08.2021).

Nasiritousi N., Bäckstrand K. International Climate Politics in the post Paris era in: Climate Policies in the Nordics, Nordic Economic Policy Review, 2019, p. 21–50.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-01

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА