МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНСТИТУТУ СПРОЩЕНИХ СУДОВИХ ПРОЦЕДУР У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу методологічних засад дослідження інституту спрощених судових процедур у цивільному процесі України. Актуальність теми визначається потребами сучасного суспільства у створенні ефективної та доступної системи правосуддя, орієнтованої на швидке й справедливе вирішення спорів. Запровадження інституту спрощених судових процедур у Цивільному процесуальному кодексі України розглядається як один із ключових напрямів реформування судової системи, спрямований на підвищення ефективності судочинства, зменшення навантаження на суди, скорочення строків розгляду справ і мінімізацію процесуальних витрат. Метою дослідження є визначення теоретичних і практичних засад формування методології вивчення цього інституту та обґрунтування системи наукових методів, що забезпечують комплексне, всебічне й об’єктивне дослідження його природи та функцій. Методологічну основу становлять загальнонаукові методи (діалектичний, системно-структурний, аналіз і синтез, індукція та дедукція), спеціально-правові (формально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-правовий, метод тлумачення норм права) та міждисциплінарні (соціологічний, статистичний, емпіричний) підходи. Доведено, що їх поєднання дозволяє досягти цілісного розуміння сутності інституту спрощених процедур, оцінити ефективність його функціонування у судовій практиці, виявити проблеми правозастосування та виробити рекомендації щодо вдосконалення процесуального законодавства. Виокремлено основні методологічні труднощі: відсутність єдності в доктрині, нечіткість законодавчих понять, залежність наукового аналізу від мінливої судової практики та недостатній розвиток міждисциплінарних методів. Зроблено висновок, що інтеграція різних методів дослідження сприяє формуванню цілісної наукової концепції інституту спрощених судових процедур, уніфікації судової практики, розвитку правової науки та підвищенню ефективності цивільного судочинства в Україні.