МАЛОЗНАЧНІ СПРАВИ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: НАПРЯМКИ СПРОЩЕННЯ СУДОВИХ ПРОЦЕДУР

Анотація

У статті здійснено аналіз та узагальнення можливостей для спрощення судових процедур при розгляді малозначних справах в порядку цивільного судочинства. Проаналізовано основні аспекти забезпечення балансу між спрощенням процедур та дотриманням процесуальних гарантій права на справедливий суд, зокрема, принцип пропорційності, що обумовлює алгоритм оцінки відповідності обмежень та спрощень легітимній меті. Досліджено особливості доступності правової допомоги в малозначних справах, а також на основі позиції КМРЄ запропоновано критерії розмежування правничої допомоги та юридичних консультацій як більш обмеженого виду правових послуг. Надано додаткові аргументи на користь самопредставництва у малозначних справах. Здійснено аналіз правового регулювання певних аспектів спрощення порядку розгляду малозначних справ у цивільному процесуальному законодавстві окремих європейських країн та США, на основі якого виявлено ключові тенденції та окремі особливості. Встановлено, що у більшості європейських країн ціновий поріг для оскарження є значно меншим, порівняно з українським законодавством, водночас для оскарження до другої інстанції. Проаналізовано окремі аспекти цифровізації судочинства у малозначних справах, звергнуто увагу на розгортання спеціалізованих електронних платформ. Визначено проблематику розгляду транскордонних малозначних справ в контексті ЄС. За результатами дослідження обґрунтовано ключові вимоги, яким повинен відповідати порядок розгляду малозначних справ для забезпечення належного балансу між спрощенням судових процедур та процесуальними гарантіями права на справедливий суд. Запропоновано напрямки вдосконалення української моделі спрощеного провадження, зокрема, системне застосування принципу пропорційності, розширення можливостей впливу сторін на вибір виду провадження, підвищення доступності інформації про процедуру, створення спеціалізованих електронних інструментів для подання заяв та розгляду малозначних справ. Відповідні напрями відповідають напрямками подальшої гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами в умовах цифрової трансформації судочинства та перспективи транскордонної співпраці з цивільних справ.