СВОБОДА СОВІСТІ ТА СВОБОДА ВІРОСПОВІДАННЯ ЯК ОБ’ЄКТ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.46Ключові слова:
кримінальне право, релігійний мотив, свобода совісті, свобода віроспо- віданняАнотація
У статті досліджуються особливості понять «свобода совісті» та «свобода віросповідання» як об’єктів кримінально-правової охорони в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із реалізацією релігійних потреб особи. Констатується, що в правовому вжитку є два терміни, які можуть виступати як суспільні відносини, що становлять об’єкт кримінально-правової охорони в кримінальних правопорушеннях, пов’язаних із реалізацією релігійних потреб осо- би (релігійно мотивованих), – це «свобода совісті (світогляду)» та «свобода віросповіда- ння». Свобода совісті – це природне право на вільне самовизначення особистості у філософ- ській, політичній, морально-етичній, естетичній та інших сферах життя, а також можливість безперешкодного вибору світогляду як для власного самовизначення, так і самостверджен- ня. В основі свободи совісті (світогляду) покладено визнання гідності людини, повага до її духовного суверенітету, вільного світоглядного й духовного вибору, адже свобода совісті включає все різноманіття форм систем світоглядної орієнтації, світоглядних свобод, а свобо- ду віросповідання варто розглядати як складову частину свободи совісті (світогляду). Однак при цьому свобода совісті (світогляду) є поняттям скоріше узагальненим, філософським, етичним, слабо пристосованим до вжитку в правозастосовній практиці. З точки зору можли- вості застосування цього поняття в кримінально-правовій теорії та практиці свобода вірос- повідання – це законодавче гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподобання, задо- вольняти свої релігійні потреби, здійснювати інші культові дії відповідно до своєї релігійної орієнтації. Свобода віросповідання дає право не лише обирати будь-яку релігію, а й не оби- рати жодної. Тобто право вибору передбачає і право відмови від вибору. Перешкоджання реалізації наведених вище потреб, у тому числі релігійно мотивованих, і становлять сутність суспільної небезпеки такого кримінального правопорушення, як те, що передбачене стат- тею 161 Кримінального кодексу України.
Посилання
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр (дата звернення: 25.01.2021).
Про свободу совісті та релігійні організації : Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/987-12 (дата звернення: 05.03.2021).
Новіков В.В. Свобода совісті і віросповідання – конституційне право людини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2016. Вип. 1 (1).
С. 71–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_jur_2016_1(1)__20 (дата звернення: 12.03.2021).
Некрасова Н.А. Феномен духовности, бытие и ценность : дисс. … докт. филос. наук : 09.00.01 / Рос. международн. акад. туризм. Иваново, 2002. 313 c.
Тульчинський Г.Л. Проблема либерализма и эффективная социальная технология. Вопросы философии. 2002. № 7. С. 17–26.
Бабій М.Ю. Свобода совісті та свобода релігії: теоретичний аспект. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. 2014. № 2 (2). С. 10–14.
Романец В.Л. Жизнь и смерть в научном и религиозном истолкованиях. Киев : Здоровье, 1989. 192 c.
Рудинский Ф.М., Шапиро М.А. Свобода совести и религий: международно-правовые пакты и национальное законодательство. Государство и право. 1992. № 5. С. 11–21.
Кривич М.О. Правові гарантії свободи совісті в Україні. Науковий вісник Чернівецького університету. 2007. Вип. 402 : Правознавство. С. 30–36.
Олійник У.М. Право на свободу думки, совісті та релігії у філософсько-правовому вимірі : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Хмельницьк. ун-т управління та права. Хмельницький, 2018. 204 с.
Биков О.М. Свобода совісті та свобода віросповідання: співвідношення понять. Право і суспільство. 2011. № 2. С. 69–73. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2011_2_15 (дата звернення: 12.03.2021).
Рабинович П. Право людини на свободу віровизнання та проблеми його державного забезпечення. Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні : матер. Міжнар. наук. конф. Київ, 1996. С. 179–183.
Клочков В.В. Религия, государство, право. Москва : Мысль, 1978. 287 c.
Конституція України : науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов та ін. ; ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. Харків : Право ; Київ : Видавничий дім «Ін Юре», 2003. 808 с.
Мінка П.П. Теоретико-правова природа поняття «свобода совісті». Право і суспільство. 2009. № 3. С. 23–28.
Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : монографія. Київ : Київський університет, 2006. 573 с.
Брянцева О.В. Реализация конституционного права на свободу совести в Российской Федерации (на примере Волгоградской области) : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.02. Волгоград, 2005. 24 с.
Новіков В.В. Свобода совісті і віросповідання – конституційне право людини. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки».
Вип. 1 (1). С. 71–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_jur_2016_1(1)__20 (дата звернення: 12.03.2021).
Бабій М.Ю. Свобода совісті та свобода релігії: сучасна парадигма. Релігійна свобода. 2010. № 15. С. 10–16.
Федотова Ю.Е. Свобода совести и вероисповедания как объект уголовно-правовой охраны : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08. ФГБОУ ВО «Урал. гос. юрид. ун-т», 2018. 229 с.
