ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2024.4.21Ключові слова:
судова портретна експертиза, дослідження документів, спеціальні знання, ідентифікація, ознаки зовнішності, судовий експертАнотація
У статті досліджено поняття «ідентифікація», «ідентифікація за ознаками зовнішності», «спеціальні знання», зазначено зв’язок теоретичних знань з практичними навичками. Проаналізовано погляди вчених щодо наукового визначення терміна «спеціальні знання». Досліджено теоретичні та практичні питання, що виникають у процесі використання спеціальних знань під час здійснення ідентифікації особи, а саме під час перевірки документів, що посвідчують особу, зокрема, у разі перетину кордону. Висновки щодо змісту судово-експертної діяльності дали змогу обґрунтувати позицію щодо розуміння судово-експертної діяльності як комплексу організаційних, процесуальних, науково-методичних та інших заходів, спрямованих на встановлення з використанням спеціальних знань у галузі науки, техніки фактичних даних. Зазначено, що застосування спеціальних знань під час здійснення ідентифікації особи за ознаками зовнішності – багатогранне питання, яке стосується не лише самого процесу проведення експертизи, а й уміння їх застосовувати. Визначено організаційні аспекти проведення ідентифікації особи за ознаками зовнішності, вивчено проблему компетенцій судового експерта в частині ідентифікації особи за ознаками зовнішності, а також виявлення підроблених сфальсифікованих документів, надано оцінку заходів підвищення кваліфікації, перепідготовки експертів. Визначено чинники, що негативно позначаються на проведенні досліджень з ідентифікації особи та досліджень документів, що посвідчують особу. Сформульовані рекомендації щодо удосконалення організаційних аспектів підвищення кваліфікації, ефективності використання спеціальних знань, які залежать від реалізації інноваційних технологій у науковому-дослідному процесі, підвищенні кваліфікації. Зазначено, що криміналістичне вчення про зовнішність людини є необхідним напрямом криміналістики та потребує подальшого вдосконалення, а також вимагає приділяти особливу увагу питанням міжнародної взаємодії з протидії протиправним, шахрайським діянням певних осіб.
Посилання
Бєлкін Р. С., Сегай М. Я. Рівний самому собі. Київ, 1944. 144 с.
Сегай М. Я. Методологія судової ідентифікації. Київ : РІО МВС УРСР, 1970. 256 с.
Когутич І. І. Криміналістика: курс лекцій. Київ : Атіка, 2008. 888 с.
Ідентифікація особи за ознаками зовнішності : науково-практичний посібник / Шепітько В. Ю. Борисенко І. В., Когут С. О., Могильніков О. М. Харків : Гриф, 2003. 112 с.
Калюга К. В. Теорія та практика встановлення та ототожнення особи злочинця засобами криміналістики : автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09. Запоріжжя, 2017. 36 с.
Пиріг І. В. Теоретико-прикладні проблеми експертного забезпечення досудового розслідування : монографія. Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2015. 432 с.
Гончаренко В. Г. Експертизи у судовій практиці : науково-практичний посібник. 2-е вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 400 с.
Журавель В. А. Криміналістичні методики: сучасні наукові концепції : монографія. Харків : Апостіль, 2012. 304 с.
Щербаковський М. Г., Кравченко А. А. Застосування спеціальних знань при розкритті та розслідуванні злочинів. Харків : Ун-т внутр. справ, 1999. 78 с.
Шепітько В. Ю. Проблеми використання спеціальних знань крізь призму сучасного кримінального судочинства в Україні. Судова експертиза. 2014. № 1. С. 11–18.
Кримінально процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-V. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/4651-17. (дата звернення: 02.08.2024).
Салтевський М. В. Криміналістика : підручник. Київ : Кондор, 2005. 586 с.
Під час воєнного стану найчастіші порушники на кордоні – ухилянти. URL: https://dpsu.gov.ua/ua/news/pid-chas-vonnogo-stanu-naychastishi-porushniki-na-kordoni-uhilyanti/(дата звернення: 02.08.2024).