ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МІЖНАРОДНИХ МЕХАНІЗМІВ ЗАХИСТУ ПРАВ

Автор(и)

  • Андрій Миронович Іваницький

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.44

Ключові слова:

захист прав, форма захисту прав, класифікація форм захисту, між- народна форма захисту прав, національна форма захисту прав, правова характеристика, Європейський суд із прав людини, наднаціональність

Анотація

У статті констатовано, що в основі поняття «форма захисту» прав знаходиться особа або уповноважений суб’єкт, який безпосередньо буде застосовувати способи захисту, що спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного чи оспореного права особи. Також встановлено, що форма захисту прав у наукових колах визначається з різних суб’єктивних сторін та базується на розумінні, що саме є в основі «форми захисту» та який критерій класифікації для аналізу беруть за основу. Встановлено, що класифікації за тим чи іншим критерієм недостатньо відтворюють правовий вибір особи щодо порядку та суб’єкта захис- ту його порушеного, невизнаного або оспорюваного права. Зокрема, захист міжнародними органами, до прикладу Європейським судом із прав людини, несправедливо був залишений поза межами класифікацій, а також неможливо зі впевненістю віднести його до тієї чи іншої форми захисту за вищезазначеними критеріями. Проаналізовано класифікацію форм захисту за характером зв’язку юрисдикційного орга- ну зі сторонами, між якими є спір, виділяючи при цьому: вирішення спору юрисдикційним актом однією із сторін спірного правовідношення; вирішення спору актом органу, який не є учасником спірного правовідношення, але пов’язаного з одним чи обома учасниками спір- ного правовідношення відповідними правовими чи організаційними відносинами; вирішення спору органом, який не є учасником спірного правовідношення і який не пов’язаний право- вими чи організаційними правовідносинами, окрім процесуальних. Запропоновано класифікацію форм захисту прав залежно від ієрархії юрисдикцій, а саме: виділено національну та міжнародну форму захисту, до якої віднесено захист, який здій- снюється міжнародними установами, організаціями або безпосередньо, або через відповідні судові установи. Виділено щодо міжнародної форми захисту прав специфічні ознаки, такі як наднаціональність, найвища та остаточна юридична сила рішення суб’єкта, який знахо- диться в основі такої форми захисту. Зазначено, що звернення особи до міжнародної форми захисту прав може бути підставою для перегляду судових рішень у зв’язку із виключними обставинами, навіть тих, які набрали законної сили. Цей факт демонструє, що за рівнем ієрархії міжнародна форма захисту має превалюючу позицію порівняно із національними судами як формою юрисдикційного захисту національного рівня.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2001. Т. 4. 941 с.

Тлумачний словник української мови / за ред. Д.Г. Гринчишина. Київ : Освіта, 1999. 299 с.

Болгова В.В. Формы защиты субъективного права: теоретические проблемы : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Уфа, 2000. 38 с.

Свердлык Г.А. Защита и самозащита гражданских прав : учеб. пособие / Г. А. Свердлык, Э. Л. Страунинг. Москва : Лекс–Книга, 2002. 208 с.

Желіховська Ю.В. Нотаріальна форма захисту цивільного права та охоронюваного законом інтересу. Університетські наукові записки. 2011. № 2 (38). С. 163–171.

Бондар Т.В. Деякі проблеми захисту цивільних прав у договірних зобов’язаннях. Університетські наукові записки. 2007. № 2 (22). С. 113–118.

Стецюк Л.Л. Самозахист як форма захисту цивільних прав. Університетські наукові записки. 2008. № 3. С. 151–158.

Підлубна Т.М. Право на захист цивільних прав та інтересів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2009. 20 с.

Голосніченко І.П. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / І.П. Голосніченко. Київ : Укр. акад. внутр. справ, 1995. 268 с.

Осипов Ю.К. Подведомственность юридических дел. Свердловск, 1973. 124 с.

Венедіктова І.В. Форми захисту охоронюваних законом інтересів. Підприємництво, господарство і право. 2011. № 10. С. 26–29.

Харитонов Є.О. Цивільне право України : підручник / Є.О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. Київ : Істина, 2003. 776 с.

Лаврін О. Захист прав суб’єктів господарювання, його форми та способи. Підприємництво, господарство і право. 2002. № 11. С. 56–59.

Посикалюк О.О. Захист особистих немайнових прав фізичної особи Європейським судом із прав людини. Університетські наукові записки. 2008. № 3. С. 124–128.

Конституція України : Закон України від 28.06.1996 року № 254к/96–ВР / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96–%D0%B2%D1%80(дата звернення: 03.06.2021).

Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17.07.1997 року № 475/97–ВР / Верховна рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/475/97–%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 03.06.2021).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-04

Номер

Розділ

ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО