ДОКТРИНА ПРАВОТВОРЧОСТІ ЯК ОКРЕМИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2024.3.4Ключові слова:
творчість, правотворчість, система права, правова доктрина, доктрина правотворчості.Анотація
Статтю присвячено дослідженню проблем правотворчості у призмі правової доктрини та елементів системи права. У статті розглядається система права та розкриваються основні тенденції розвитку правової доктрини, аналізується чинне законодавство та судова практика. У статті досліджуються творчість, як категорія філософії, досліджується питання регрес, як філософської категорії, обґрунтовується правотворчість як феномен права та визначається його місце в системі права та доктрині правотворчості; аналізується доктринальне значення системи права та її елементів; розкриваються особливості правової доктрини, – в результаті чого ставиться питання про виокремлення доктрини правотворчості, як окремого елементу системи права. А саме тому, що така заснована на правових вченнях, дослідженнях, наукових розробках та «наукових звичаях» (постулатах). Вона (доктрина правотворчості) охоплюється правозастосовною діяльністю згідно до Закону № 3354-IX від 24 серпня 2023р. За результатами дослідження робляться висновки стосовно, які полягають у визначення поняття «доктрини правотворчості», визначено ознаки правотворчості та елементи доктрини правотворчості як системи права. Пояснюється їх суть та розкривається їх зміст. Зокрема, встановлено такі ознаки доктрини правотворчості як от: «методологічна-інструментальна ознака»; «ознака засновництва»; «ознака наукового планування»; «ознака наукової передбачуваності», «ознака системності». На системному рівні (співвіднесення до системи права), встановлено, що доктрині правотворчості притаманні такі елементи як от елемент (1)системного утворення, який засновується на: (а)цілісності; (б)узгодженості; (в)внутрішній структурованості (організованості); (2)наявність соціальної обумовленості; (3)відображення статики та динаміки доктрини правотворчості; (4)групування елементів системи права завдяки доктрині правотворчості; (5)можливість відображати внутрішню будову права у доктринальному змісті.
Посилання
Актуальні грані загальтеоретичної юриспруденції: монографія/ [Ю.М. Оборотов, В.В. Завальнюк, В.В. Дудченко та ін.]; за ред.. Ю.М. Оборотова. Одеса: Фенікс, 2012. 256 с.
Андрущенко В. П., Губерський Л. В., Миххальченко М. І. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія.: Підруч. для вищ. навч. закл. / В.ҐП. Андрущенко, Л.В. Губерський, М.І. Михальченко. Вид. 4-те, випр. та доп. АК.: Юрінком Інтер, 2016. 552 с.
Бондар І. А. Право працівника на творчість та його захист. Монографія/Богдан Ірина. Київ: Норма права, 2021. 176 с.
Велика українська енциклопедія: у 20т. Х.: Право, 2016. Т.:3: Загальна теорія права/ редкол.: О.В. Петришин (голова) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Нац.юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. 2017. 1128 с.
Ковальський В. С., Козінцев І. П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. К.: Юрінком Інтер, 2005. 192 с.
Львов Б. Ю. Доктринальна лінія права і роль судової практики в її розвитку. Новий шлях до права. Колективна монографія/ кер. авт. колективу А.О. Селіванов. К.: Логос, 2021. С. 130–140.
Міжнародне публічне право: підручник: у 2 т./ [В.В. Мицик, М.В. Буроменський, О.В. Буткевич та ін.]; за ред.. В.В. Мицика. 2-ге вид., змін. Харків: Право, 2020. 416 с.
Оборотов Ю. М., Крестовська Н. М., Крижанівський АМ. Ф., Матвєєва Л. Г. Теорія держави і права. Державний іспит. Харків: Одіссей, 2010. 256 с.
Окрема думка судді Конституційного Суду України Шевчука С.В. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України від 26.02.2019 р. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nh01d710-19#Text (дата звернення 01.06.2024).
Окрема думка судді Конституційного Суду України Шевчука С.В. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 27.01.2016р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nf01d710-16#Text (дата звернення 01.06.2024).
Правова доктрина і державність: вектор взаємозв'язку: монографія. За заг. ред. Оніщенко Н.М. Київ: «Наукова думка», 2022. 431 с.
Про культуру: Закон України від 14 груд. 2010 р. № 2778-VI. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text (дата звернення 01.06.2024).
Про наукову та науково-технічну діяльність: Закон України від 26 листоп. 2015 р. № 848-VIII. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text (дата звернення 01.06.2024).
Про правотворчу діяльність: Закон України від 24 серп. 2023р. № 3354-IX. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text (дата звернення 01.06.2024).
Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. № 2709-IV. URL.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text (дата звернення 01.06.2024).
Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання: збірник наукових праць/за зг.юред. О.О. кота, А.Б. Гриняка, Н.В. Міловської. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 222с.
Семеніхін І. В. Правова доктрина: загальнотеоретичний аналіз/ І.В. Семеніхін; наук.ред. О.В. Петришин. Х.: Юрайт, 2012. 88с.
Словник української мови. Том четвертий. Д – Ж. Український мовно-інформаційний фонд. Київ. 2013. 1007с.
Томкіна О. О. Правовий статус суб’єктів правотворчої діяльності в Україні: Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання: збірник наукових праць/за заг.юред. О.О. Кота, А.Б. Гриняка, Н.В. Міловської. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. С. 50–71.
Юридична енциклопедія: В 6 т./Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. К.: «Укр.енцикл.», 1998. Т.2: Д – Й. 1999. 744с.
