ЕТАПИ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

Автор(и)

  • Надія Василівна Міловська Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2024.3.3

Ключові слова:

правотворча діяльність, проект нормативно правового акта, учасники правотворчої діяльності, нормотворча технологія, моніторинг нормативно-правових актів.

Анотація

У статті визначено основні етапи розроблення проекту нормативно-правового акта як важливої стадії правотворчого процесу та здійснено їх характеристику. Встановлено, що нормативно-правові акти є вагомим засобом для врегулювання суспільних відносин, вирішення завдань та реалізації функцій держави. Тому важливо, щоб їх зміст відповідав принципу правової визначеності, який є основою для їх однакового застосування, що робить суспільні відносини стабільними. Від рівня правової визначеності залежить і рівень правової безпеки в державі, адже нечіткість, двозначність, суперечливість норм права призводить до зниження ефективності правового регулювання. Обґрунтовано, що одним із важливих питань, що потребують подальшого наукового вивчення з метою впорядкування правотворчої діяльності та удосконалення правового регулювання суспільних відносин в контексті євроінтеграційних процесів в Україні, є питання ефективного, якісного та послідовного розроблення проектів нормативно-правовових актів, дотримання вимог нормопроектної техніки. Встановлено, що розроблення проекту нормативно-правового акта має включати такі етапи: 1) підготовка тексту проекту нормативно-правового акта, пояснювальної записки та інших супровідних документів до нього; 2) здійснення оцінки впливу проекту нормативно-правового акта на суспільні відносини з викладенням її результатів у пояснювальній записці; 3) здійснення оцінки відповідності проекту нормативно-правового акта зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС); 4) організаційно-технічне забезпечення підготовки проекту нормативно-правового акта; 5) проведення публічних консультацій (крім випадків, передбачених законом); 6) погодження проекту нормативно- правового акта з відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом. При цьому акцентовано увагу на тому, що під час дії в Україні воєнного стану суб’єкти правотворчої діяльності можуть приймати (видавати) нормативно-правові акти без дотримання таких етапів розроблення проекту нормативно-правового акту, як: здійснення оцінки впливу проекту нормативно-правового акта на суспільні відносини з викладенням її результатів у пояснювальній записці; організаційно-технічне забезпечення підготовки проекту нормативно-правового акта; проведення публічних консультацій. Зроблено висновок, що чітко налагоджена нормотворча технологія здатна забезпечити не тільки належну якість i ефективність нормативно-правових актів, але й забезпечити їх позитивний вплив на політичні, економічні та соціальні процеси, що відбуваються в державі.

Посилання

Закон України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3354-20#Text (дата звернення 15.06.2024).

Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання: збірник наукових праць / за заг. ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. 226 с.

Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Харків: Право, 2016. Т. 3: Загальна теорія права / редкол.: О.В. Петришин (голова) та ін., Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава мудрого. 952 с.

Rabban O. The fallacy of legal certainty: why vague legal standards may be better for capitalism and liberalism. Boston University Public Interest Law Journal. 2010. Vol. 19, № 175. P. 175–191.

Міловська Н. В. Принцип правової визначеності в контексті оновлення цивільного законодавства України. Нове українське право. 2022. Вип. 1. С. 57–63.

Січевлюк В. А. Еволюція категорії «правова суб’єктність» (теоретико-прикладні засади): монографія. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2020.

Окунєв І. С. Загально-теоретичні засади правового статусу суб’єкта права: автореф. дис….канд. юрид. наук: 12.00.01; Інститут законодавства Верховної Ради України. Київ. 2009.

Концепція. Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=3256 (дата звернення 15.06.2024).

Юридична енциклопедія: В 6 т./ Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 2001. Т. 3: К-М. 2001.

Концепція оновлення Цивільного кодексу України. Київ: АртЕк, 2020. 128 с.

Концепція реформування кримінального законодавства України. URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2020/08/25/povnyj-tekst-kontseptsiyi-reformuvannyakk-ukrayiny.pdf (дата звернення: 15.06.2024).

Правовий моніторинг як складова правотворчої та правозастосовчої діяльності: монографія / за заг. ред. О.О. Кота, А.Б. Гриняка, Н.В. Міловської. Київ: Алерта, 2023. 268 с.

Крижанівський В. Практика законотворення. Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації). Вид. 4: випр. і доп. Київ: ФОП Москаленко О.М., 2014.

Концепція Закону України «Про правотворчу діяльність». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=72355&pf35401=550264 (дата звернення: 15.06.2024).

Доповідь Венеціанської комісії «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law). URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDLAD(2011)003rev2-ukr (дата звернення: 15.06.2024).

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Закон України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_011 (дата звернення: 15.06.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-12

Номер

Розділ

ПРАВОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ НОРМОТВОРЕННЯ