ІНСТИТУТ СТРАХУВАННЯ В СИСТЕМІ СПОСОБІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Анотація

У статті на основі аналізу наукових поглядів та норм чинного законодавства України визначено поняття, особливості та місце страхування в системі способів забезпечення виконання договірних зобов’язань. Здійснено правову характеристику основних функцій страхування, що дають змогу розглядати його як ефективний спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань, яким можуть скористатися учасники договірних відносин для захисту своїх інтересів, а також сформульовано наукові висновки й пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання інституту страхування як забезпечувального правовідношення. Установлено, що виконання договірних зобов’язань супроводжується існуванням допоміжних (додаткових) зобов’язань, які мають на меті стимулювання боржника до точного й неухильного виконання зобов’язання, а також запобігання або зменшення негативних наслідків, що можуть настати в разі його порушення. До того ж у ЦК України відображено підхід, за яким виконання зобов’язання може забезпечуватися не тільки тими способами, які прямо передбачені в ЦК України, а й тими, що встановлені в спеціальних нормативно-правових актах або ж визначені сторонами в самому договорі. Обґрунтовано, що види забезпечення виконання зобов’язання набувають характеру способів захисту виключно з моменту порушення прав сторони за договором. До настання таких обставин види забезпечення виконання зобов’язання є способами самоохорони прав за договором, адже зазначаються в договорі насамперед задля недопущення порушення його умов, стимулювання сторони до належної поведінки. Під договором страхування, який укладається з метою забезпечення виконання зобов’язань, запропоновано розуміти письмову домовленість між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку (невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання) відшкодувати кредитору страхувальника (за основним зобов’язанням) в межах ліміту відповідальності збитки, ненавмисно завдані страхувальником, а страхувальник зобов’язується своєчасно вносити страхові платежі та виконувати інші умови договору. Акцентовано увагу на акцесорному (додатковому) характері страхового забезпечувального правовідношення та основних ознаках акцесорності. Обґрунтовано, що на відміну від інших способів забезпечення виконання зобов’язань обов’язки страховика щодо виплати страхової суми виникають при настанні заздалегідь передбачених у договорі страхування подій (страхових випадків), а не при будь-яких порушеннях зобов’язання з боку боржника. Установлено, що укладення договору страхування з метою забезпечення виконання договірних зобов’язань стимулює боржника до належної поведінки, а кредиторові надає впевненість у тому, що в разі невиконання або неналежного виконання свого обов’язку боржником він отримає задоволення свого інтересу за рахунок заздалегідь передбаченого забезпечення.