ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СУБ’ЄКТНОГО СКЛАДУ ПРАВОВОГО МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розглядаються проблеми визначення суб’єктів правового моніторингу. Сформульовано авторське визначення і перелік суб’єктів правового моніторингу. До суб’єктів правового моніторингу більшість авторів відносять державні органи, органи місцевого самоврядування, інші органи, які здійснюють заходи щодо моніторингу в межах предмета та на підставі спеціальних повноважень, якими вони наділені відповідним нормативно-правовим актом. Пропонується розширити перелік суб’єктів правового моніторингу, додавши недержавні установи та організації, громадські та наукові інститути, окремих громадян. З урахуванням різних наукових підходів, що існують у теорії правового моніторингу, запропоновано класифікації суб’єктів правового моніторингу. Робиться висновок про необхідність виділення окремо суб’єктів та учасників правового моніторингу. На підставі аналізу чинного законодавства та практики моніторингових досліджень висуваються пропозиції з удосконалення законодавчого регулювання діяльності суб’єктів правового моніторингу (проєкт Закону України «Про правотворчу діяльність», реєстр № 5707 від 25.06.2021). Пропонується передбачити ініціативне проведення моніторингових досліджень у правовій сфері. Ініціативні учасники мають бути на законодавчому рівні наділені правом представляти матеріали, що відображають результати самостійно проведеного правового моніторингу. Такі матеріали повинні підлягати обліку координатором правового моніторингу. Робиться загальний висновок щодо включення в роботу з правового моніторингу інститутів громадянського суспільства, експертних рад при вищих органах державної влади, наукових організацій, корпоративних об’єднань, правозахисних та екологічних організацій; політичних партій, засобів масової інформації, громадян. Це призведе до підвищення якості нормотворчої та правозастосовної діяльності, сприятиме подоланню правового нігілізму серед населення, підвищить рівень довіри до держави.