ПРАВОВИЙ СТАТУС БАТЬКІВ-ВИХОВАТЕЛІВ ЯК СТОРОНИ ДОГОВОРУ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ СІМЕЙНОГО ТИПУ

Автор(и)

  • Вікторія Леонідівна Хрущ

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2023.3.28

Ключові слова:

дитячий будинок сімейного типу, подружжя, фактичне подружжя, одинока особа, правовий статус, договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Анотація

У статті здійснено правовий аналіз особливостей спеціального правового статусу батьків- вихователів як сторони договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, під яким слід розуміти категорію, що відображає та конкретизує особливості їх правового становища як відокремлених суб’єктів права, що наділені спеціальною правоздатністю та визначеним законодавством обсягом прав та обов’язків у зв’язку з їх участю у комплексних за галузевою належністю відносинах із влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу. Встановлено, що потенційна можливість набуття правового статусу батьків-вихователів не пов’язана із наявністю в них сімейно-правового статусу подружжя, тобто осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, а навпаки, передбачена й для одинокої особи незалежно від статі. На тлі тенденції до зростання кількості пар, що обирають фактичне співжиття, піддано критиці незадекларованість можливості фактичного подружжя набути статусу батьків-вихователів, що сприймається, з одного боку, як порушення принципу недискримінації, а з іншого боку, як спонукання чоловіка та жінки до укладення шлюбу під загрозою заборони створювати дитячий будинок сімейного типу. Останнє є доволі негативним у контексті реалізації та досягнення цілей реформи деінституціоналізації, адже це не сприяє розширенню в нашій державі мережі дитячих будинків сімейного типу за рахунок обмеження кола суб’єктів, які можуть бути батьками-вихователями. На основі аналізу чинного законодавства вимоги для набуття статусу батьків-вихователів за критерієм змісту класифіковано на такі групи: 1) медико-соціальні вимоги; 2) антидевіантні вимоги; 3) шлюбні вимоги; 4) вимоги, пов’язані з громадянством; 5) соціально-економічні вимоги; 6) професійно-педагогічні вимоги. Встановлено, що успішність виконання зазначених вище вимог опосередковує можливість набуття особами основних прав та обов’язків батьків-вихователів, які формують їх спеціальний правовий статус та визначають особливості їх як сторони досліджуваного договору.

Посилання

Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : навчальний посібник. Тернопіль : Карт-бланш, 2002. С. 86–87.

Кравченко В.В. Конституційне право України : навчальний посібник. Київ : Атіка, 2004. С. 111.

Шульга А.М. Правовий статус особистості, його види. Право і Безпека. 2012. № 2. С. 20.

Barlow A. Cohabitation, Marriage and the Law: Social Change and Legal Reform in the 21st Century. Hart Publishing, Oxford and Portland, Oregon, 2005. P. 14.

Козак О.М. Договір про влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомну сім’ю : дис. ... докт. філос. : 081 «Право» / Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г. Бурчака НАПрН України. Київ, 2020. 220 с.

Козак О.М. Передумови укладення договору про влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомну сім’ю. Підприємництво, господарство і право. 2020 (287). № 1. С. 13.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-08-31

Номер

Розділ

ТРИБУНА МОЛОДОГО ВЧЕНОГО