РОЗВИТОК ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ЗАХИСТУ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Автор(и)

  • Тетяна Володимирівна Бабчинська

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.30

Ключові слова:

інститут захисту, захист у кримінальному провадженні, етапи станов- лення, адвокат, прокурор, кримінальне судочинство, суд присяжних

Анотація

У статті здійснено аналіз розвитку та виокремлено етапи становлення інституту захис- ту у кримінальному судочинстві. Увага приділена зародженню захисної функції з ранніх витоків історії. Досліджено, що зародки інституту захисту у кримінальному процесі поча- ли з’являтись ще у додержавних формах суспільного життя переважно із захисної функції родинного характеру. Приділено також неабияку увагу становленню вказаного інституту і на теренах України. Відзначається, що становлення інституту захисту у кримінальному судочинстві зароджува- лося поступово та зазнало різних змін та перетворень. Простежуються як позитивні моменти під час формування цього інституту, так і, як не прикро, моменти занепаду інституту захисту. Загалом відзначається формування інституту захисту у кримінальному процесі у тій формі і у тому вигляді, що має місце нині. З огляду на це було виокремлено такі етапи: етап зародження інституту захисту під час розгляду спорів (у додержавних формах суспільного устрою та стародавніх країнах – Китаї, Греції, Римі тощо); етап розвитку захисту у кримінально-процесуальній діяльності у середні віки; етап визнання права на захист невід’ємним природним правом людини (XVII–XIX сто- ліття); етап формування сучасного бачення інституту захисту у кримінальному процесі у ХХ столітті; сучасний етап розвитку інституту захисту у сфері кримінального судочинства. Також окремої уваги заслуговує становлення інституту захисту у кримінальному прова- дженні саме в Україні: 1. Етап звичаєвого права у Київській державі, яке поступово лягло в основу Руської Правди. 2. Етап перебування територій сучасної України у складі Галичини, а згодом Польщі, поширення дії Литовських статутів і магдебурзького права на ці терито- рії. 3. Формування власної законодавчої бази стосовно функціонування інституту захисту у кримінальному процесі – кодексу права «Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 року. 4. Врегулювання функції захисту Судовими статутами 1864 року, в результаті чого була здійснена повноцінна регламентація захисної функції в кримінальному судочин- стві і запроваджена незалежна демократична адвокатура. 5. Етап занепаду адвокатури на території сучасної України після Жовтневої революції 1917 року. 6. Етап відродження інсти- туту захисту в кримінальному судочинстві у зв’язку із прийняттям першого кодифікаційного акту, що об'єднав норми радянського кримінально-процесуального права – Кримінально- процесуального кодексу УРСР 1922 року. 7. Етап становлення нашої держави на євроінте- граційний шлях у кінці ХХ століття, що ознаменувало прийняття низки власних законодавчих актів у незалежній Україні щодо організації та функціонування адвокатури з урахуванням європейських стандартів.

Посилання

Reclus, Nouvel. Legeographie universelle. 1882. T.VII URL: https://cutt.ly/4nffAMJ (дата звернення: 31.05.2021).

Бартошек М. Римское право. Понятия, термины, определения. :под ред. Ю.В. Преснякова. Москва.: Юридическая литература, 1989. 448 с.

Бедрій М.М. Історико-правовий огляд джерел права Київської Русі. Молодий вчений. № 8 (11). 2014. С. 179–184.

Васьковский Е.В. Организация адвокатуры: в 2-х ч:. 1: Очерк всеобщей истории адвокатуры; Ч. 2: Исследование принципов организации адвокатуры. Санкт-Петербург.: 1893. 621 c.

Воскобойник И.О. Институт представительства в уголовном судопроизводстве России: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.09. Калининград, 2007. 232 с.

Гловацький І.Ю. Адвокатура зарубіжних країн (Англія. Німеччина. Франція): навчально-практичний посібник. Київ: Атіка, 2007. 588 с.

Довідник майбутнього адвоката. Т.В. Варфоломеєва, Н.М. Мироненко, З.В. Ромовська та ін. Київ.: Прецедент, 2010. 1151 с.

Історія адвокатури України: за заг. ред. Т.В. Варфоломеєва. Київ: 2002. 286 с.

Кони А.Ф. Присяжные заседатели. Советская юстиція. 1993. № 17. С. 15.

Конституции зарубежных государств: под общей ред. В. В. Маклакова. Москва. : Издательство БЕК, 1996. 432 с.

Купрішин В.Ф., Сусло Д.С. На сторожі прав трудящих та інтересів держави. Київ: Політична література України, 1973 С. 10–22.

Люблинский П.И. На смену старого права. Сборник статей по вопросам текущей правовой жизни. Петроград: 1915. 440 с.

Міжнародні стандарти надання правової допомоги: порівняльний аналіз» № 12 (510) URL: http://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/-mizhnarodni-standarti-nadannyapravovoyi-dopomogi-porivnyalniy-analiz.html (дата звернення 19.05.2020)

Музиченко П.П. Практикум з історії держави і права України: навч. посіб. Київ: Вікар, 2002. 421 с.

Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / за ред. Ю. М. Грошевого. Харків: Право, 2002. 160 с.

Омельченко Т. В. Становление института правовой помощи в уголовно-процессуальном праве. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки, 2012. Т. 25 (64). № 1. С. 174–178.

Памятники русского права: Памятники права периода образования русского централизованого государвства XIV–XV вв.: под. ред. Л.В. Черепнина. Москва: Госюриздат, 1955. Вип. 3. 527 с.

Покровский И.А. Учебник римського гражданского права. Рига: 1918. 429 с.

Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року. за ред. Ю.С. Шемшученко и К.А. Вислобокова. Київ, 1997. 549 с.

Прудников М.Н. История государства, права и судопроизводства зарубежных стран. учебн. пособ. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. 415 с.

Российское законодательство Х–ХХ веков в 9 томах. под ред. Б.В. Виленского. Москва: Юридическая литература, 1991. 496 с.

Савуляк Р. Організація, структура та правовий статус органів прокуратури Російської імперії за судовою реформою 1864 р. в Українських губерніях. Вісник Львівського університету. 2009. Вип. 48. С. 60–65.

Святоцький О.Д. Адвокатура України. навч. посіб. для студентів юрид. вищих навч. закл. і фак. Київ: 1997. 224 с.

Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура історія і сучасність. Київ: Ін Юре,1997. 320 с URL : http://pravolib.pp.ua/ist-12--idz-ax233--nf-3.html (дата звернення 10.05.2020)

. Синеокий О. В. Загальнотеоретичні проблеми адвокатології: навчально-методичний посібник. Запоріжжя: ЗНУ, 2007. 108 с. URL : https://cutt.ly/Vnfs7Ua (дата звернення: 31.05.2021).

Синеокий О.В. Адвокатура как институт правовой помощи и защиты. учебное пособие. Харків: Право, 2008. 496 с.

Стояновъ А. История адвокатуры у древнихъ народовъ. Харків: Университетская типография, 1869. 139 с.

Судебные Уставы 20 ноября 1864 года, с изложением рассуждений на которых они основаны В 5 томах. из личной библиотеки доцента юридического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова Трусова А.И. Санкт-Петербург: Государственная канцелярія, 1866–1867. URL: http://www.civil.consultant.ru/sudeb_ustav (дата звернення 7.03.2019)

Терлюк І.Я. Історія українського права від найдавніших часів до XVІІІ століття. Львів: Лвівс. інститут внут. справ при НАВС України, 2003. 156 с.

Тимощук О.В. Охоронний апарат Української держави (квітень – грудень 1918 р.). Харків, 2000. 462 с.

Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали УРСР затверджено Радою Народних Комісарів України 14 лютого 1919 р. 1919. № 1. С. 8–14.

Фіолевський Д.П. Адвокатура: підручник. Київ: Алерта, Прецедент, 2007. 486 с.

Фойницкий И.Я. Курс уголовного судопроизводства. Т. 1. Санкт-Петербург: «Альфа», 1996. 552 с.

Чельцов-Бебутов М.А. Курс уголовно-процессуального права. Санкт-Петербург: Равена, Альфа, 1995. 846 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-03

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ