КЛАСИФІКАЦІЯ ДОГОВОРІВ ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2023.3.2Ключові слова:
договір про спільну діяльність, класифікація цивільно-правових договорів, державно-приватне партнерство, інвестування в будівництво, інноваційна діяльність, договір простого товариства, об’єкти житлової інфраструктури.Анотація
Статтю присвячено класифікації договорів про спільну діяльність, що дозволяє найбільш повно розкрити специфіку цих зобов’язань, визначити їх спектр та правову природу, встановити функціональні зв’язки між ними, проаналізувати юридичні властивості змісту окремих різновидів зобов’язань із позиції реалізації принципу свободи договору, а головне – визначити особливості механізмів договірного регулювання відносин, що опосередковуються окремими різновидами договорів, які формують самостійний договірний вид. Зроблено висновок, що поділ договорів про спільну діяльність за принципом дихотомії, маючи в своїй основі розкриття сутнісних характеристик договору як особливої правової категорії, не здатен відобразити систему досліджуваної групи договорів у їх диференціації, якій властиві такі важливі ознаки, як збереження функціональних зв’язків між окремими структурними елементами цієї системи та виокремлення якісних властивостей останніх, з огляду на що він може бути сприйнятий як пріоритетний при визначенні правової природи договорів про спільну діяльність, проте не в контексті їх систематизації. Обґрунтовано доцільність класифікації договорів про спільну діяльність на основі такого критерію, як специфічність сфери застосування конструкції договору про спільну діяльність. Системної доктринальної диференціації договорів про спільну діяльність за критерієм сфери їх застосування наразі не здійснювалось. Зроблено висновок про доцільність проведення класифікації договорів про спільну діяльність на основі такого критерію, як сфера застосування, оскільки дослідження особливостей застосування договорів про спільну діяльність у тій чи іншій сфері сприяє поглибленому вивченню їх правової природи та визначенню диференційованої специфіки їх юридичних властивостей. За критерієм сфери застосування договорів про спільну діяльність виокремлено такі найпоширеніші види, як: 1) договір про спільну діяльність у сфері інвестування в будівництво; 2) договір про спільну діяльність у сфері державно-приватного партнерства; 3) договір про спільну діяльність у сфері інноваційної діяльності тощо.
Посилання
Вавженчук С. Я. Сутність та способи класифікації договорів. Проблеми законності. 2019. Вип. 147. С. 59.
Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посібник. К., Юрінком Інтер, 1999. С. 39–40.
Гриняк А. Б. Теоретичні засади правового регулювання підрядних зобов’язань у цивільному праві України : монографія. К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2013. С. 73.
Шишка Р. Б. Характеристика договорів. Юридичний вісник. 2013. № 4 (29). С. 121, 122.
Блажівська О. Є. Договір про спільну діяльність: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03. Л., 2007. С. 30, 44.
Олюха В. Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2003. С. 89.
Блажівська О. Є. Договір про спільну діяльність : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. К., 2007. С. 10.
Сигидин М. М. Корпоративний договір в системі цивільно-правових договорів. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2013. Вип. 33. С. 145.
Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.; за ред. О. В. Дзери. К. : Юрінком Iнтер, 2009. С. 1035.