ПОНЯТТЯ «ЮРИДИЧНА МОВА»: СУЧАСНІ НАУКОВІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.28Ключові слова:
право, мова, мова права, термін, юридична термінологія, юридичний текст, закон, законодавствоАнотація
У статті проводиться аналіз сучасних підходів до розуміння мови права. Зазначається, що всі наявні юридичні поняття і юридичні процеси можуть бути доступними для усвідомлення лише за допомогою мови. Саме тому юридична мова (мова права) охоплює всю систему юриспруденції взагалі. Стверджується, що юридичну мову варто розглядати як загальний термін, що стосуєть- ся низки надзвичайно різноманітних текстів, як письмових, так і розмовних. Виходячи із цього, акцентовано увагу на тому, що юридична мова є надзвичайно складним об’єктом дослідження. Звертається увага, що спеціальна юридична термінологія, що використовується мовою права, поділяється на три категорії: спеціалізована термінологія, іноземна термінологія й архаїчна термінологія. Охарактеризовано кожен різновид цієї термінології. Проведено аналіз особливостей мови права. Приділено увагу такій характеристиці юридичної мови, як точність. Вивчення законодавчих текстів дає змогу виокремити деякі особливості юридичної мови, які експлікують її специфіку. Зазначається, що закон може бути ефективним лише за умови добровільного його дотри- мання через внутрішній стимул. Законодавство, яке не відповідає мовній чутливості нашого суспільства, розглядається не як «наш закон», а як щось чуже. Без сприятливої мови пози- тивне право не може створити правосвідомість. Саме тут «мова і право» набувають цен- трального значення для сучасних правових систем, а також для функціонування та вижи- вання правових культур. Зроблено висновок, що у вітчизняній і закордонній політико-правовій думці відсутній єди- ний підхід до розуміння сутності юридичної мови. Тобто ми стикаємося з багатоманітністю підходів інтерпретації «юридична мова». Головною функцією мови права є правильне й чіт- ке формування змісту правових норм, уникнення його широкого розуміння й точного тлума- чення. Наголошується, що поняття «юридична мова» є детермінантою формування правової системи, бо без юридичної мови не існує правової системи. Юридична мова є первинним елементом, а правова система – вторинним елементом, оскільки вона є важливим складни- ком при складанні нормативно-правових актів.
Посилання
Stanisław Goźdź-Roszkowski. Legal Language. The Encyclopedia of Applied Linguistics. URL: https://www.academia.edu/3048902/Legal_language?email_work_card=reading-history (дата звернення: 30.05.2021).
Understanding Legal Terminology. URL: https://cwnc.omeka.chass.ncsu.edu/exhibits/show/legal-documents-primary-source/understanding-legal-terminolog/understanding-legalterminolog(дата звернення: 30.05.2021).
Legal Terminology. URL: https://www.icslearn.ca/~/media/files/pdf/samplelessons/465-legal-transcriptionist-diploma.pdf?la=en (дата звернення: 30.05.2021).
Snježana Husinec. The importance of content knowledge for successful legal language acquisition. Research in Language. 2011. Vol. 9.1. Р. 125–133. URL: https://www.academia.edu/5789565/Special_Issue_on_Legal_Terminology_Approaches_and_Applications (дата звернення: 30.05.2021).
Дерябіна А.А. Мова права як фахова мова. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2014. № 8. Т. 1. С. 81–84.
Ивакина Н.Н. Профессиональная речь юриста : учебное пособие. Москва : БЕК, 1997. 256 с.
Elena Chiocchetti, Natascia Ralli. Legal terminology and lesser used languages: the case of mòcheno. Research in Language. 2011. Vol. 9.1. Р. 135–146. URL: https://www.academia.edu/5789565/Special_Issue_on_Legal_Terminology_Approaches_and_Applications (дата звернення: 30.05.2021).
Bernhard Grossfeld. Language and the law. Journal of Air Law and Commerce. 1985. V. 50. I. 4. Р. 793–803. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/147638084.pdf (дата звернення: 30.05.2021).
