ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЧИ РОЗКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНО ПРОТИПРАВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНОЇ ГРУПИ ЧИ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Ганна Миколаївна Андрусяк

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2023.1.19

Ключові слова:

виконання спеціального завдання, попередження чи розкриття, організована група, злочинна організація, обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння, негласна слідча (розшукова) дія, оперативно-розшуковий захід, асоціація правових норм

Анотація

У статті розглянуто асоціацію правових норм про виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття кримінальної протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Установлено, що на мінімізацію негативного впливу організованої злочинності на порядок відносин у суспільстві спрямовано, зокрема, норми, які передбачають виконання такого спеціального завдання як негласної слідчої (розшукової) дії (ст. 272 КПК України), як оперативно-розшукової дії (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»), як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння (ст. 47 КК України). На підставі аналізу кримінальної процесуальної норми та відповідної норми закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» зроблено висновок, що кримінальна процесуальна норма обумовлює право оперативних підрозділів на виконання спеціального завдання, оскільки п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» відсилає до ст. 272 КПК. Визначено, що виконання спеціального завдання первинно має кримінальну процесуальну природу, а вторинно – оперативно-розшукову. Зроблено висновок, що у ст. 43 КК України, яка передбачає підстави та умови виконання спеціального завдання як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, міститься норма-гарантія для осіб, які виконували таке завдання у порядку здійснення негласної слідчої (розшукової) дії або оперативно-розшукового заходу. Розглянуто вказані вище норми з точки зору асоціації правових норм, які мають спільний предмет правового регулювання – виконання спеціального завдання, що й обумовлює необхідність об’єднання таких правових норм в асоціацію. З огляду на визначену правову природу відповідних норм констатовано, що роль генеральної (sui generis) у цій асоціації. Власне вона обумовлює встановлення підстав та умов виконання спеціального завдання як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння.

Посилання

Стратегія забезпечення державної безпеки, схвалена рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.12.2021, введена в дію Указом Президента України від 26.02.2022 № 56/2022. URL: https://cutt.ly/w8fqaLN (дата відвідув: 24.02.2023).

Мантуляк Ю.В. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 ; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ, 2005. 258 с.

Абакумова Ю.В. Кримінальна відповідальність особи за вчинення злочину при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 ; Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2007. 211 с.

Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності: міжнародний документ від 15 листопада 2000 року. URL: https://cutt.ly/z8fqbIO (дата звернення : 24.02.2023).

Конвенція ООН проти корупції: міжнародний документ від 31.10.2003. URL: https://cutt.ly/Q8fqmN0 (дата звернення : 24.02.2023).

Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затв. наказом ГПУ, МВС, СБУ, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5. URL: https://cutt.ly/q8iGSGY(дата звернення : 24.02.2023).

Кудінов В.В., Бачинський О.В. Правове регулювання виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Прикарпатський юридичний вісник. Вип. 4(29). Т. 1. 2019. С. 183–189.

Яремко Г.З. Асоціації кримінально-правових норм: загальнотеоретичний аналіз. Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту: Серія: Право, 2012. Т. 3. Вип. 20. Ч. 2. С. 88–90.

Сень І.З. Спеціальні норми у кримінальному праві України : дис. … канд. юрид наук : 12.00.08 ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. Львів, 2020. 268 с.

Алексеев С.С. Структура советского права. Москва : «Юридическая литература», 1975. 264 с.

Асоціація / Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970 – 1980): в 11-ти т. Т. 1, 1970. URL: https://cutt.ly/U8fqTBW (дата звернення: 24.02.2023)

Кириченко А.А., Ткач Ю.Д., Виноградов А.К. Новая доктрина теорологии криминалистики и ордистики как совокупности теорологических учений этих наук (приглашение к дискуссии). Журнал східноєвропейського права. 2014. № 3. С. 25–44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ