СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ ТА НАПРЯМ ЇХ УНИКНЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.51989/NUL.2021.3.24Ключові слова:
держава, законність, конституція, конституціоналізм, право, принцип, суспільство, цінністьАнотація
Стаття присвячена проблемам розвитку українського конституціоналізму, виявленню проблемних питань та розробці шляхів їх уникнення. Дослідженнями, які проведені у статті, встановлено, що конституціоналізм – це складне і багатогранне політико-правове, історико-соціальне та культурне явище. У статті вказано, що конституціоналізм – це теорія і практика конституційного будівни- цтва. Він становить собою особливу систему конституційно-правових відносин, які опосе- редковують у загальному вигляді повновладдя народу, його суверенітет. Констатовано, що в Україні присутня суттєва відірваність основоположних конституцій- них цінностей і принципів від соціальної дійсності. Стан сучасного українського суспільства і політичного процесу в Україні об’єктивно потребує необхідності вдосконалення конститу- ційного регулювання суспільних відносин. Ці зміни мають сприяти досягненню визначеної у чинній Конституції України мети, пов’язаної, зокрема, з прагненням розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, а також з необхідністю забезпечення наступни- цтва у конституційному творенні. Подальший розвиток України як демократичної, правової, соціальної держави зумовлює необхідність належного наукового забезпечення процесу тво- рення національного конституційного законодавства з урахуванням європейського і світо- вого досвіду сучасного конституціоналізму. Суспільство і держава постають перед необхідністю усвідомлення вказаних недоліків і внесення відповідних змін до Конституції України. Наукове забезпечення конституційно-правової модернізації має ґрунтуватися на засадах глибокого опанування теорії сучасного конституціоналізму, всебічного аналізу практики взаємодії України з міжнародними інституціями в питаннях конституційної реформи, твор- чого осягнення здобутків європейського правового і політичного простору, інтегруватися до якого прагне Україна. Це дозволить визначити оптимальні шляхи конституційного будів- ництва, які б органічно поєднували кращі зарубіжні напрацювання в цій галузі й усталені вітчизняні правові традиції.
Посилання
Конституціоналізм. Юридична енциклопедія: у 6 т. Ред. кол. Ю. С. Шемшученкота ін. Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2001. Т. 3. 792 с.
Ситар І.М. Ціннісне обґрунтування західної традиції права в контексті динамічного підходу. Часопис Київського університету права. 2014. № 1. С. 41–44.
История политических и правовых учений: учебник: в 2 томах. Том 2. Нерсесянц В.С. Москва :Юр. Норма, НИЦ ИНФРА-М, 2018. 352 с.
Якимович Я.В. Система витоків антропоцентризму у формуванні сучасного конституціоналізму державної влади. Електронний ресурс. Науковий вісник публічного і приватного права. 2019. № 3. Т. 2. С. 59–69. URL : http://www.nvppp.in.ua/vip/2019/3/tom_2/11.pdf.
Конституційне право України : підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. академіка АПрН України Ю. М. Тодики, доктора юридичних і політичних наук, професора В.С. Журавського. Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. 544 с.
Федоренко В.Л. Конституція та конституціоналізм: сутність і взаємообумовленість. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2019. Том 2. № 86. С. 78–88.