МАСШТАБ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ КАТЕГОРІЇ «СТАНДАРТИ ДОКАЗУВАННЯ» В АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО

Анотація

Статтю присвячено дослідженню способу та масштабу імплементації стандартів доказування в адміністративне процесуальне право України. Установлено, що Україна продовжує відстоювати євроінтеграційні прагнення навіть під час війни шляхом ухвалення нормативно-правових актів, що містять юридичні інструменти (стандарти доказування), направлені на дотримання основоположних прав і свобод людини в частині утвердження справедливого правосуддя. З’ясовано, що підписання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб» від 12 травня 2022 року направлено на процесуальне врегулювання наявних приписів позитивного права, а саме положень, що містяться в Законі України «Про санкції». Проаналізована ст. 2831 «Особливості провадження у справах про застосування санкцій» Кодексу адміністративного правосуддя України (далі – КАСУ), що є новелою та закріпила категорію «стандартів доказування» в адміністративному процесуальному законодавстві. З’ясовано, що «баланс вірогідностей» як рівень упевненості, якого повинен досягти суддя під час оцінки доказів, наразі вимагається лише в санкційній категорії адміністративних справ. Ідентичний підхід застосування «балансу вірогідностей» представлений також у Цивільному процесуальному кодексі України. За допомогою теорії аналізу потенційних наслідків установлено, що вибір законодавцем найнижчого стандарту доказування «баланс вірогідностей» для санкційних справ є виправданим та демонструє фактично однакове ставлення до цінностей у вигляді «територіальної цілісності» та «індивідуальної власності» навіть під час дії режиму воєнного стану. Передбачається тенденція детальнішого закріплення категорії «стандарту доказування» у КАСУ відразу після перемоги України.