ГЕНДЕРНА ПАРАДИГМА: ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Анотація

Нині в українському суспільстві проблема розуміння гендерної ідентифікації, нормативів гендерної поведінки і стертих рамок гендерних ролей має невизначений статус. В Україні ми будуємо власну самостійну культуру, яку передамо своїм нащадкам, і від нашого усвідомлення критичності проблеми щодо наявності суперечливих і невідповідних потребам людей гендерних стереотипів залежить майбутній добробут сімейного інституту у нашій державі. Наявність у суспільному культурному просторі невиправданих очікувань стосовно представників різної статі у міжособистісних відносинах провокує багато конфліктних ситуацій. У статті розкриваються основні поняття гендеру, які вміщують доктринальний досвід зарубіжних та вітчизняних учених, а також міжнародний досвід. Виходячи з основних принципів та підстав гендеру, проаналізовано доцільність поняття гендеру. Зроблено висновок, що наявність окремого поняття гендеру в законодавстві є доцільним, оскільки це прибирає колізії у законодавстві через присутність поняття гендеру в ратифікованих Україною конвенціях і відсутність цього поняття у національному законодавстві України. Проаналізовано основні позиції науковців із цього питання та проілюстровано положення про гендер. Наведено основні аргументи, що зумовлюють такий висновок: в Україні немає чітко визначеного шляху вирішення проблеми гендерної ідентичності. Громадськість, політичні інституції та експерти мають різні позиції щодо вирішення цього питання. Для врахування думки громадян України та недопущення публічних спекуляцій на цій проблемі українське суспільство має будувати свою гендерну політику з огляду на європейську модель, ураховуючи при цьому національні особливості. Потрібна широка дискусія у суспільстві на теми гендеру, гендерної ідентичності, рівності із залученням громадськості. У науковій статті зроблено юридичний та теоретичний аналіз основних елементів слова «гендер», виокремлено категорії сексуальної ідентичності та гендерної ідентичності, розглянуто українське законодавство, міжнародне законодавство та практику.