ГЕНДЕРНА ПАРАДИГМА: ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Автор(и)

  • Ігор Олегович Наливайко

DOI:

https://doi.org/10.51989/NUL.2022.6.2.12

Ключові слова:

гендер, гендерна рівність, гендерна ідентичність, статева ідентичність, гендерна політика.

Анотація

Нині в українському суспільстві проблема розуміння гендерної ідентифікації, нормативів гендерної поведінки і стертих рамок гендерних ролей має невизначений статус. В Україні ми будуємо власну самостійну культуру, яку передамо своїм нащадкам, і від нашого усвідомлення критичності проблеми щодо наявності суперечливих і невідповідних потребам людей гендерних стереотипів залежить майбутній добробут сімейного інституту у нашій державі. Наявність у суспільному культурному просторі невиправданих очікувань стосовно представників різної статі у міжособистісних відносинах провокує багато конфліктних ситуацій. У статті розкриваються основні поняття гендеру, які вміщують доктринальний досвід зарубіжних та вітчизняних учених, а також міжнародний досвід. Виходячи з основних принципів та підстав гендеру, проаналізовано доцільність поняття гендеру. Зроблено висновок, що наявність окремого поняття гендеру в законодавстві є доцільним, оскільки це прибирає колізії у законодавстві через присутність поняття гендеру в ратифікованих Україною конвенціях і відсутність цього поняття у національному законодавстві України. Проаналізовано основні позиції науковців із цього питання та проілюстровано положення про гендер. Наведено основні аргументи, що зумовлюють такий висновок: в Україні немає чітко визначеного шляху вирішення проблеми гендерної ідентичності. Громадськість, політичні інституції та експерти мають різні позиції щодо вирішення цього питання. Для врахування думки громадян України та недопущення публічних спекуляцій на цій проблемі українське суспільство має будувати свою гендерну політику з огляду на європейську модель, ураховуючи при цьому національні особливості. Потрібна широка дискусія у суспільстві на теми гендеру, гендерної ідентичності, рівності із залученням громадськості. У науковій статті зроблено юридичний та теоретичний аналіз основних елементів слова «гендер», виокремлено категорії сексуальної ідентичності та гендерної ідентичності, розглянуто українське законодавство, міжнародне законодавство та практику. 

Посилання

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (укр/рос) : Конвенція Орг. Об’єдн. Націй від 18.12.1979 р. : станом на 6 жовт. 1999 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Конституція України : від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Про запобігання та протидію домашньому насильству : Закон України від 07.12.2017 р. № 2229-VIII : станом на 1 січ. 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року : Розпорядж. Каб. Міністрів України від 05.04.2017 р. № 229-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/229-2017-р#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Богінич О. Гендерна політика в Україні: сучасні виміри. Правові засади формування та розвитку гендерного середовища в Україні : монографія. Київ, 2010.

Borgatta E., Borgatta V. Encyclopedia of Sociology. 2nd ed. MacMillan, 1992. Vol. 2.

Кушнір Н. Теоретично-правовий аналіз понять, пов’язаних з гендерною рівністю. Форум права. 2016. Т. 4, № 4. С. 195–200.

Руднєва О. Гендерна рівність у праві України : дис. … канд. юрид. наук. Харків, 2002. 18 с.

Оніщенко Н., Львова О. Гендерна рівність: крок до розвитку чи моральна криза сучасного суспільства?. Держава і право. 2013. № 63. С. 3–11.

Мельник Т. Ґендер як наука та навчальна дисципліна. основи теорії ґендеру: навчальний посібник. Київ : К.І.С., 2004.

Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 08.09.2005 р. № 2866-IV : станом на 7 січ. 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2866-15#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Кодекс законів про працю України : Кодекс України від 10.12.1971 р. № 322-VIII : станом на 27 лип. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (дата звернення: 09.08.2022).

Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами : Закон України від 20.06.2022 р. № 2319-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2319-20#Text(дата звернення: 09.08.2022).

Гусак П. Обґрунтування щодо неможливості ратифікації Україною Стамбульської конвенції. URL: http://christian-psychology.org.ua/zitya/4441-obgruntuvannya-schodo-nemozhlivostratifkacyi- ukrayinoyu-stambulskoyi-%20konvencyi.html.

Римський статут Міжнародного кримінального суду: Міжнародний документ від 17 липня 1998 р.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів: Міжнародний документ, Заява від 23 травня 1969 р.

Наливайко Л.Р., Несторова К.Ю. Проблеми правового статусу жінок, що несуть військову службу в Україні, в аспекті гендеризації. Право і суспільство. 2018. № 1. С. 123–127.

Основи теорії гендеру: юридичні, політологічні, філософські, лінгвістичні та культурологічні засади : кол. моногр. / кол. авторів; за заг. ред. Л.Р. Наливайко, І.О. Грицай. Київ : Хай-Тек Прес, 2018. 348 с.

Статут Ради Європи : Статут Ради Європи від 05.05.1949 р.: станом на 31 жовт. 1995 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001#Text (дата звернення: 09.08.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-01-13